розглянувши заяву ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 травня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна правова компанія" про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та відшкодування моральної шкоди,

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 29 січня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 16 квітня 2013 року, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 травня 2013 року ОСОБА_3 відмовлено у відкритті касаційного провадження на підставі п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України за його касаційною скаргою на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 29 січня 2013 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 16 квітня 2013 року.

У липні 2013 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ОСОБА_3 про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 травня 2013 року з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Як на приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах заявник посилається на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справах за №№ 6-42642св11, 6-3520св12 та ухвалу Верховного Суду України по справі за №6-14844св08.

Згідно зі ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Відповідно до роз'яснень, наданих у п. 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року № 2 (v0002760-10) "Про судову практику застосування статей 353- 360 Цивільного процесуального кодексу України", постановлення касаційною інстанцією ухвали про скасування рішення судів нижчих інстанцій із передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору у справі й не відбулося застосування норм матеріального права для вирішення спору по суті, тому відповідні ухвали не можуть бути предметом перегляду в порядку, передбаченому главою 3 розділу V ЦПК України (1618-15) , і на них не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України.

Розглянувши заяву ОСОБА_3, колегія суддів не знаходить підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, оскільки наданими для порівняння ухвалами суду касаційної інстанції було скасовано рішення судів нижчих інстанцій із передачею справи на новий розгляд, тобто остаточно вирішення спору та викладення правової позиції судом касаційної інстанції не відбулося.

Керуючись ст. ст. 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

У допуску справи за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна правова компанія" про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та відшкодування моральної шкоди за заявою ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 травня 2013 року до провадження Верховного Суду України відмовити.