розглянувши у судовому засіданні справу за позовом кредитної спілки "Центр фінансових послуг" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення несплачених відсотків та нарахованої пені, за зустрічним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до кредитної спілки "Центр фінансових послуг" про розірвання договорів поруки

за касаційною скаргою кредитної спілки "Центр фінансових послуг" на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 24 листопада 2011 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 30 січня 2012 року, -

У липні 2011 року кредитна спілка "Центр фінансових послуг" (далі - КС "Центр фінансових послуг") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення несплачених відсотків та нарахованої пені, посилаючись на те, що на підставі кредитного договору від 1 жовтня 2008 року та додаткових угод до нього ОСОБА_3 отримав кредитні кошти у розмірі 147 000 грн зі сплатою 0, 132 за кожний день залишку кредиту до 2 жовтня 2013 року. На забезпечення виконання кредитних зобов'язань з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були укладені договори поруки.

Посилаючись на те, що внаслідок порушення позичальником порядку та строку сплати кредиту утворилася заборгованість у розмірі 127 719, 35 грн, позивач просив стягнути вказану суму із відповідачів.

Заперечуючи проти позову кредитної спілки, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до суду із зустрічним позовом до КС "Центр фінансових послуг" про розірвання договорів поруки, мотивуючи вимоги тим, що позичальник за кредитним договором помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, тому договори поруки підлягають розірванню на підставі ч. 3 ст. 559 ЦК України, ч. 2 ст. 652 ЦК України, ст. 607 ЦК України.

Ухвалою суду від 29 серпня 2011 року позови були об"днані в одне провадження.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 1 листопада 2011 року позовні вимоги КС "Центр фінансових послуг" до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості залишено без розгляду, провадження за позовом до ОСОБА_3 зупинено у зв'язку з його смертю до вступу у справу правонаступників.

Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 24 листопада 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 30 січня 2012 року, позов ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задоволено. Розірвано договори поруки від 1 жовтня 2008 року, укладені між КС "Центр фінансових послуг", ОСОБА_4 та ОСОБА_5

У касаційній скарзі КС "Центр фінансових послуг", посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалу апеляційного суду та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала суду про зупинення провадження у справі за позовом кредитної спілки до ОСОБА_3 та ухвала про залишення без розгляду позову КС "Центр фінансових послуг" у частині вимог до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості не оскаржуються, а тому не переглядаються.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Зазначеним вимогам оскаржувані судові рішення не відповідають.

Встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є поручителями за кредитним договором від 1 жовтня 2008 року, укладеним між ОСОБА_3 та КС "Центр фінансових послуг", на підставі договорів від 1 жовтня 2008 року. Позичальник ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Задовольняючи зустрічний позов та розриваючи договори поруки, суд першої інстанції виходив із того, що порука відповідачів фактично припинилася зі смертю боржника.

З такими висновками суду повністю погодитися не можна.

Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог.

Обгрунтовуючи зустрічний позов, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 посилалися на те, що у зв'язку зі смертю ОСОБА_3 істотно змінилися обставини, якими вони керувалися при укладенні договорів поруки. Згоди забезпечувати виконання кредитного зобов'язання спадкоємцями вони не надавали, тому порука припинилася. Просили розірвати договори поруки на підставі ст. ст. 523, 607, 652, 559 ЦК України.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

На підставі ст. 652 ЦК України договір може бути розірваний у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору. При цьому зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Розриваючи договори поруки на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК України, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що ст. 559 ЦК України регулює припинення поруки, а не розірвання договору поруки. Зокрема, ч.1 ст. 559 ЦК України передбачає припинення договору поруки у разі зміни зобов"язань без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя.

Апеляційний суд, пославшись ч.3 ст. 559 ЦК України, відповідно до якої порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника, залишив без змін рішення суду першої інстанції про розірвання договорів поруки .

Враховуючи те, що позов заявлено одночасно на підставі 652, 559 ЦК України (435-15) , які за свою природою є різними підставами припинення договірних зобов'язань, суд мав уточнити зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4,

ОСОБА_5 та з'ясувати підставу заявленого позову.

У порушення ст. ст. 130, 213, 214 ЦПК України суд першої інстанції не уточнив, з яких підстав заявлений позов, не визначився із правовою нормою, яка підлягає застосуванню при вирішенні даного спору.

Крім того, слід зазначити, що суд, розглянув зустрічний позов, не роз"єднавши цей позов з первісним позовом .

Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, апеляційний суд у порушення ст. 303 ЦПК України належним чином не перевірив законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Допущені судами порушення норм процесуального права унеможливили встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а тому, у відповідності до ст. 338 ЦПК України оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, -

Касаційну скаргу кредитної спілки "Центр фінансових послуг" задовольнити.

Рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 24 листопада 2011 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 30 січня 2012 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.