розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 9 грудня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 19 вересня 2012 року,

У жовтні 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 9 грудня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 19 вересня 2012 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Зобов'язано

ОСОБА_2, ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_1 у користуванні земельною ділянкою по АДРЕСА_1, шляхом відновлення меж з домоволодінням АДРЕСА_2 станом на 1997 рік, згідно генерального плану на домоволодіння АДРЕСА_1 та згідно з рішенням Котовської міської ради № 534 від 16 грудня 1997 року. Зобов'язано ОСОБА_2, ОСОБА_3 перенести самовільну споруду на відстань 0,8 м від огорожі, згідно плану домоволодіння АДРЕСА_2 та припинити будь-які будівельні роботи до остаточного вирішення питання щодо оформлення дозвільних документів. Зобов'язано ОСОБА_2, ОСОБА_3 перенести вигрібну яму, відповідно до санітарних норм на відстань 15 м від житлового будинку АДРЕСА_1. Зобов'язано ОСОБА_2, ОСОБА_3 перенести опори мережі газопроводу на територію домоволодіння АДРЕСА_2.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 9 грудня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 19 вересня 2012 року скасувати та закрити провадження у справі, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із того, що відповідно до ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов'язані: не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, дотримуватися правил добросусідства, всупереч цих вимог відповідачі порушили межі земельної ділянки позивача самочинною спорудою, встановленням паркану, прокладенням газопроводу по опорах паркану, а також розташуванням вигрібної ями з порушенням санітарних норм у безпосередній близькості до житлового будинку ОСОБА_1

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у

цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 9 грудня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 19 вересня 2012 року залишити без змін.