Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого: Макарчука М.А.,

суддів: Леванчука А.О., Матвєєвої О.А.,Нагорняка В.А., Писаної Т.О.,розглянувши в судовому засіданні справу за позовом прокурора Гагарінського району м. Севастополя в інтересах Севастопольської міської ради до ОСОБА_3, третя особа - Громадська організація "Дачне товариство "Планета Плюс" про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки з незаконного володіння,

за касаційною скаргою першого заступника прокурора м. Севастополя на рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 08 грудня 2011 року та ухвалу апеляційного суду м. Севастополя від 22 листопада 2012 року,

Прокурор Гагарінського району м. Севастополя звернувся до суду з позовом в інтересах Севастопольської міської ради до ОСОБА_3 про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0, 1000 га, розташовану в АДРЕСА_1 серії ЯИ № 076393, виданого Головним управлінням Держкомзему у м. Севастополі 30 квітня 2010 року та зареєстрованого у Книзі запису реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011088400895, та витребування цієї земельної ділянки з незаконного володіння. Вказав, що відповідач в порушення ч. 1 ст. 118 ЗК України, ст. 9 ЗК України не звертався до Севастопольської міської Ради із заявою про передачу у власність земельної ділянки і міська Рада не приймала рішення про передачу спірної земельної ділянки відповідачу. ОСОБА_3 набув право власності на спірну земельну ділянку на підставі розпорядження Голови Севастопольської міської державної адміністрації "Про затвердження комплексного проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 5,8 га по вул. Епроновській для будівництва та обслуговування кварталу комплексної забудови (індивідуальної дачної) ГО "Дачне товариство "Планета Плюс"" № 1029-р від 06 квітня 2010 року, яке скасоване розпорядженням Голови Севастопольської міської державної адміністрації № 1804-р від 13 вересня 2010 року. З цих підстав просив задовольнити заявлені вимоги.

Рішенням Гагарінського районного суду м. Севастополя від 08 грудня 2011 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду м. Севастополя від 22 листопада 2012 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Скасовано арешт на земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовану у АДРЕСА_1, накладений згідно ухвали судді Гагарінського районного суду м. Севастополя від 19 листопада 2010 року.

У касаційній скарзі перший заступник прокурора м. Севастополя просить рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 08 грудня 2011 року та ухвалу апеляційного суду м. Севастополя від 22 листопада 2012 року скасувати, і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення цим судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову місцевий суд вважав, а апеляційний суд погодився з таким висновком, що державний акт на право приватної власності на землю не можна визнавати у судовому порядку недійсним, оскільки розпорядження Голови Севастопольської міської державної адміністрації "Про затвердження комплексного проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 5,8 га по вул. Епроновській для будівництва та обслуговування кварталу комплексної забудови (індивідуальної дачної) ГО "Дачне товариство "Планета Плюс"" № 1029-р від 06 квітня 2010 року не скасоване судом.

Проте з такими висновками погодитися не можна.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 10, ч. 1 ст. 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 179 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Постановлені у справі судові рішення не відповідають зазначеним вимогам закону.

Із змісту заявлених у місцевому суді вимог вбачається, що прокурор в межах наданих йому повноважень звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним державний акт на право власності відповідача на спірну земельну ділянку посилаючись на те, що вказана земельна ділянка не передавалась у власність відповідачу належним органом.

Розглядаючи справу, місцевий суд належним чином не перевірив доводи позивача про належність спірної землі Севастопольській міській Раді, а пославшись на відсутність доказів про розмежування території не звернув уваги, на те, що предметом судового спору є земельна ділянка площею 0,1000 га, розташована в АДРЕСА_1, тобто знаходиться на території міста і цій обставині, яка не заперечується жодною із сторін і відповідно ч. 1 ст. 61 ЦПК України не підлягає доказуванню, не дав правової оцінки.

Не ґрунтується на законі і висновок суду про необхідність оскарження в судовому порядку розпорядження Голови Севастопольської міської державної адміністрації "Про затвердження комплексного проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 5,8 га по вул. Епроновській для будівництва та обслуговування кварталу комплексної забудови (індивідуальної дачної) ГО "Дачне товариство "Планета Плюс" № 1029-р від 06 квітня 2010 року і повторного його скасування судом.

Апеляційний суд в порушення вимог ст. 303 ЦПК України не звернув належної уваги на доводи апеляційної скарги про неповне з'ясування обставин, які відповідно до ст. 179 ЦПК України становлять предмет доказування у справі та не усунув порушення місцевим судом при розгляді справи норм процесуального права.

З огляду на ці обставини судові рішення підлягають скасуванню з підстав, встановлених ст. 338 ЦПК України з направленням справи на новий судовий розгляд до місцевого суду.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Першого заступника прокурора м. Севастополя задовольнити частково.

Рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 08 грудня 2011 року та ухвалу апеляційного суду м. Севастополя від 22 листопада 2012 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.