розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за клопотанням Компанії "Sesvanderhave N.V./S/A." (далі - Компанія "Сесвандерхаве Н.В./С.А.") про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 22 серпня 2012 року у справі за позовом Компанії "Сесвандерхаве Н.В./С.А." до товариства з обмеженою відповідьністю "Міжнародна насіннєва компанія" про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна насіннєва компанія" на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 30 листопада 2012 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 27 грудня 2012 року,

У жовтні 2012 року Компанія "Сесвандерхаве Н.В./С.А." звернулась до суду із клопотанням про визнання та надання дозволу на примусову виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 22 серпня 2012 року у справі за позовом Компанії "Сесвандерхаве Н.В./С.А." до товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна насіннєва компанія" (далі - ТОВ "Міжнародна насіннєва компанія") про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вказаним рішенням стягнуто з боржника суму заборгованості в розмірі 208 903 євро 36 євроцентів, проте в добровільному порядку рішення не виконується.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 30 листопада 2012 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 27 грудня 2012 року надано дозвіл на примусове виконання рішення Міжнародного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 22 серпня 2012 року у справі за позовом Компанії "Сесвандерхаве Н.В./С.А." до ТОВ "Міжнародна насіннєва компанія" про стягнення заборгованості.

Видано виконавчий лист за рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 22 серпня 2012 року у справі за позовом компанії "Сесвандерхаве Н.В./С.А." до ТОВ "Міжнародна насіннєва компанія" про стягнення 193 114 євро 46 євроцентів вартості поставленого, але не оплаченого товару, 7 585 євро 86 євроцентів - 3% річних, 8 203 євро 04 євроцентів відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору, а всього на загальну суму 208 903 євро 36 євроцентів.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права й ухвалити нове рішення, яким розглянути клопотання залишити без розгляду.

Вивчивши матеріали цивільної справи, доводи касаційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Задовольняючи клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з наявності підстав для задоволення вимог заявника та положень ч. 1 ст. 392 ЦПК України відповідно до якої питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається за місцезнаходженням боржника.

Як встановлено судами, 20 серпня 2012 року рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, яке набрало законної сили, стягнуто з ТОВ "Міжнародна насіннєва компанія" 193 114 євро 46 євроцентів вартості поставленого, але не оплаченого товару, 7 585 євро 86 євроцентів 3% річних, 8 203 євро 04 євроцентів арбітражного збору, а всього 208 903 євро 36 євроцентів.

У добровільному порядку рішення суду боржником не виконувалось, у зв'язку з чим у компанії "Сесвандерхаве Н.В./С.А." виникло право звернутись до суду.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Міжнародна насіннєва компанія" зареєстровано за адресою: м. Рівне по вул. Курчатова, 62а.

Відповідно до ч. 1 ст. 392 ЦПК України питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем знаходження проживання (перебування) або місцезнаходження боржника.

Згідно з ч.4 ст. 389-7 ЦПК України надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо місце арбітражу знаходиться на території України здійснюється в порядку передбаченому ст.ст. 391- 398 ЦПК України.

Крім того, відповідно до Положення про Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України арбітражний суд є самостійною постійно діючою арбітражною установою, тобто третейським судом, що здійснює свою діяльність згідно з Законом України "Про міжнародний комерційний арбітраж" (4002-12) .

За таких обставин, суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку про задоволення клопотання, оскільки рішення Міжнародного комерційного арбітражу прирівняні до рішень іноземних судів, тому з урахуванням місцезнаходження боржника в м. Рівному допустили до виконання в Україні рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 22 серпня 2012 року

Отже, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не спростовані матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про відхилення касаційної скарги та залишення без змін ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 30 листопада 2012 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 27 грудня 2012 року, оскільки судові рішення законні та обґрунтовані, а доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 335, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна насіннєва компанія" відхилити.

Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 30 листопада 2012 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 27 грудня 2012 року залишити без змін.