розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Стрижівської сільської ради, треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8, комунальне підприємство "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації", про скасування рішення сільської ради та визнання недійсним свідоцтва про право власності на житловий будинок

за касаційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Житомирської області від 11 липня 2012 року, -

У жовтні 2011 року ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися до суду із вищезазначеним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що після смерті їхнього з ОСОБА_9 батька ІНФОРМАЦІЯ_1 року відкрилася спадщина на належне йому майно, у тому числі на житловий будинок АДРЕСА_1 Коростишівського району Житомирської області. Згідно довідки Стрижівської сільської ради вказане домоволодіння рахується за ОСОБА_10, їхньою матір'ю, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року. На підставі рішення Стрижівської сільської ради від 11 листопада 2005 року ОСОБА_9 видано свідоцтво про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 Коростишівського району Житомирської області. ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_9 помер. Будинок успадкували його дружина та донька.

Посилаючись на те, що після смерті ОСОБА_10 право власності на будинок перейшло до їхнього батька, після його смерті крім ОСОБА_9 вони також є спадкоємцями, тому рішення Стрижівської сільської ради від 11 листопада 2005 року та видане ОСОБА_9 на його підставі свідоцтво про право власності на спірний будинок є незаконними та такими, що порушують їхні права спадкоємців.

Рішенням Коростишівського районного суду від 27 березня 2012 року позов задоволено. Скасовано рішення сесії Стрижівської сільської ради № 63 від 11 листопада 2005 року. Визнано недійсним свідоцтво про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 Коростишівського району Житомирської області від 15 серпня 2006 року, видане ОСОБА_9 Зобов'язано КП "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" зняти з реєстрації право власності за ОСОБА_9 житлового будинку АДРЕСА_1 Коростишівського району Житомирської області.

Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 11 липня 2012 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, ОСОБА_5 просять скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи, викладені у касаційній скарзі про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права є безпідставними, висновки суду не спростовують та не дають підстав для скасування оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, -