Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.

суддів: Висоцької В.С., Гримич М.К.,

Колодійчука В.М., Умнової О.В.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_6, про стягнення суми боргу з урахуванням процентів за користування позикою та штрафних санкцій за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 6 листопада 2012 року,

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_6, про стягнення суми боргу з урахуванням процентів за користування позикою та штрафних санкцій.

В обґрунтування позову зазначив, що у грудні 2008 року між ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_4, ОСОБА_5 було укладено договір позики, за умовами якого відповідачі отримали в борг від ОСОБА_3 35 000 доларів США, строком до 10 грудня 2009 року зі сплатою 3% щомісячно.

Оскільки відповідачі свої зобов'язання не виконали, кошти в добровільному порядку не повернули, він змушений звернутися до суду.

Заочним рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 24 лютого 2012 року позов задоволено частково.

Солідарно стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 суму боргу за договором позики з урахуванням процентів за користування позикою та пені у розмірі 625 437,77 грн, що еквівалентно 78 306,97 доларів США та судові витрати.

Рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 6 листопада 2012 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 суму боргу за договором позики станом на 9 січня 2012 року в сумі 584 657,57 грн, що еквівалентно 73 146,20 доларів США, яка складається з: суми неповернутої позики 279 755 грн, що еквівалентно 35 000 доларів США; заборгованості по відсотках за умовами договору 277 516,96 грн, що еквівалентно 34 720 доларів США; 3% річних за період прострочки зобов'язання 27 384,02 грн, що еквівалентно 3 426 доларів США. В позові до ОСОБА_5 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення апеляційного суду та ухвалити нове рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що згідно розписки від 19 серпня 2009 року ОСОБА_4 одноособово взяла в борг у ОСОБА_3 35 000 доларів США, визнала борг та не повернула його у встановлені сторонами строки.

Проте з таким висновком погодитися не можна.

Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму позики або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до вимог ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. За правилами ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом установлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно розписки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 отримали від ОСОБА_3, ОСОБА_6 у борг 35 000 доларів США, строком до 10 грудня 2009 року зі сплатою 3% щомісячно (а.с.5 т.1).

Згідно висновків судово - почеркознавчої експертизи від 15 грудня 2011 року підпис від імені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виконані ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (т.1 а.с.207-211).

Будь - які письмові докази на підтвердження виконання боргових зобов'язань відповідачами в повному обсязі відсутні.

Звільняючи від відповідальності ОСОБА_5, та покладаючи обов'язок з погашення боргу на ОСОБА_4, апеляційний суд послався на розписку ОСОБА_4, яку вона видала 19 серпня 2009 року, та пояснення останньої про те, що ОСОБА_5 грошей не брав, тому вона особисто відповідає за договором.

Проте суд не врахував, що договір позики було укладено в грудні 2008 року, позичальниками в договорі визначені як ОСОБА_4 так і ОСОБА_5, договір не визнано недійсним у встановленому законом порядку, а розписка ОСОБА_4 від 19 серпня 2009 року не є новим договором позики, стосується одної і той же суми боргу.

Відповідно до частин 1, 2, 4 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором

Таким чином у кредитора є право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі й від усіх боржників разом, і від будь-кого з них окремо; у разі, коли кредитор звернув вимогу лише до одного з боржників, але не одержав від такого боржника виконання обов'язку в повному обсязі, зобов'язання не припинилося й він має право вимагати від інших солідарних боржників недоодержане.

З матеріалів справи вбачається, що позичальник ОСОБА_3 скористався правом вимагати виконання обов'язку в повному обсязі від усіх боржників разом.

На порушення норм статті 543 ЦК України суд звільнив від виконання обов'язку за договором позики ОСОБА_5

Оскільки при розгляді справи апеляційним судом неправильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, згідно ч.2 ст. 338 ЦПК України ухвалене по справі рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 6 листопада 2012 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.