розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Одеської міської ради, Мисливсько-рибальського підприємства «Сокіл», Громадської організації «Військово-мисливське товариство «Південь», Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради про визнання договору недійсним, визнання права власності на нерухоме майно, скасування свідоцтва про право власності та скасування рішення про надання свідоцтва про право власності, за касаційною скаргою Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 17 жовтня 2012 року,

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 30 січня 2012 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 було задоволено. Визнано недійсним договір оренди № 28/53 від 09 липня 2003 року, приміще6ння магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», загальною площею 85,1 кв. м, розташованого у АДРЕСА_1, укладеного між представництвом по управлінню комунальної власності Одеської міської ради та мисливсько-рибальським підприємством «Сокіл» Південної регіональної організації Товариства військових мисливців та рибалок Збройних сил України.

Скасовано рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради № 6 від 13 січня 2009 року в частині визнання права власності за територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради на об'єкт, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Скасовано свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення цокольного поверху № 502, видане Виконавчим комітетом Одеської міської ради 02 лютого 2009 року на підставі рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради № 6 від 13 січня 2009 року.

Визнано за ОСОБА_2 право спільної сумісної власності на ј частини приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», загальною площею 85,1 кв. м, розташованого в АДРЕСА_1.

Визнано за ОСОБА_1 право спільної сумісної власності на ј частини приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» загальною площею 85,1 кв. м., розташованого в АДРЕСА_1

Визнано за Мисливсько-рибальським підприємством «Сокіл» Громадської організації військово-мисливське товариство «Південь» право спільної сумісної власності на 1/2 частину приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», площею 85,1 кв.м, розташованого в АДРЕСА_1.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 17 жовтня 2012 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Департаменту комунальної власності Одеської міської ради було відмовлено.

У касаційній скарзі Департамент комунальної власності Одеської міської ради просить скасувати ухвалу апеляційного суду, справу передати на новий апеляційний розгляд, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що заявником без поважних причин пропущено строк на оскарження рішення суду першої інстанції.

Проте з таким висновком апеляційного суду погодитися не можна.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішення суду першої інстанції у справі ухвалено 30 січня 2012 року.

При постановленні рішення суду першої інстанції Департамент комунальної власності Одеської міської ради участі у розгляді справи не приймав.

25 липня 2012 року Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до суду з апеляційною скаргою, а також подав клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Заявляючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, Департамент комунальної власності Одеської міської ради указував на те, що на порушення вимог ст. 222 ЦПК України копію рішення суду першої інстанції отримав несвоєчасно.

Згідно зі ст. 294 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо рішення або ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження вимірюється відповідно протягом десяти та п'яти днів з дня отримання копії рішення або ухвали.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 3 ст. 294 ЦПК України апеляційний суд за заявою особи може поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження у разі наявності поважних причин пропущення цього строку.

Визнавши причини пропущення строку на апеляційне оскарження неповажними та дійшовши висновку про відсутність підстав для його поновлення, апеляційний суд виходив із того, що оскаржуване рішення було надіслано Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.

Разом із тим апеляційний суд не звернув уваги на те, що ЦПК України (1618-15) не містить вичерпного переліку поважності причин пропуску строку на оскарження. Вони оцінюються у кожній конкретній справі, виходячи із фактичних обставин.

Враховуючи те, що Департамент комунальної власності Одеської міської ради не приймав участь у розгляді справи та не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення 30 січня 2012 року, апеляційний суд прийшов до помилкового висновку про пропуск відповідачем процесуального строку на оскарження рішення суду першої інстанції.

При цьому, не врахував, що повідомлення про отримання рішення суду першої інстанції Департамент комунальної власності Одеської міської ради не отримував.

Також, суд апеляційної інстанції не дав належної оцінки доводам Департаменту комунальної власності Одеської міської ради з точки зору дотримання права заявника на доступ до правосуддя, проголошеного ст. 55 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Ураховуючи наведене, ухвала апеляційного суду в силу п. 2 ч. 1 ст. 342 ЦПК України не може вважатися законною й підлягає скасуванню, а справа - направленню до апеляційного суду для вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження та відкриття апеляційного провадження.

Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Одеської області від 17 жовтня 2012 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.