Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Леванчука А.О., Макарчука М.А., Писаної Т.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк», треті особи: приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5, Центральний відділ Державної виконавчої служби Миколаївського міського нотаріального округу, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк», подану представником Новошицьким С.В., на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 23 жовтня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 24 грудня 2012 року,

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 23 жовтня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 24 грудня 2012 року, позов ОСОБА_4 задоволено. Визнано виконавчий напис № 6283 від 15 серпня 2011 року, вчинений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5 про звернення стягнення на нежитлове приміщення загальною площею 305,20 кв.м., розташоване у будинку АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_4 таким, що не підлягає виконанню.

У касаційній скарзі заявник порушує питання про скасування рішення суду першої та ухвали суду апеляційної інстанцій, мотивуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Ухвалюючи оскаржувані у справі судові рішення, суди першої та апеляційної інстанцій з дотриманням вимог ст. ст. 213, 214, 303, 315 ЦПК України, вірно визначилися з характером спірних правовідносин і дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк», подану представником Новошицьким С.В., відхилити, рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 23 жовтня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 24 грудня 2012 року залишити без змін.