Ізмайлової Т.Л., Наумчука М.І., Мостової Г.І., розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_4 про надання розстрочки виконання рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 06 грудня 2010 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_4, про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 31 жовтня 2012 року,-

ОСОБА_4 звернувся до суду з заявою про розстрочку виконання рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 06 грудня 2010 року, яким було стягнуто з нього на користь ВАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором в сумі 616 234,25 грн.

Ухвалою Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 30 травня 2012 року заяву задоволено. Розстрочено виконання рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 06 грудня 2010 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ВАТ КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором станом на 09 червня 2010 року в розмірі 616 234, 25 грн. на 36 місяців шляхом погашення суми заборгованості рівними частками, а саме в розмірі 17 168,18 грн. щомісяця, починаючи з 01 червня 2012 року. В іншій частині заяву залишено без задоволення.

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 31 жовтня 2012 року ухвалу суду першої інстанції скасовано та постановлено нову про відмову в задоволенні заяви.

ОСОБА_4, не погоджуючись з даним судовим рішенням апеляційної інстанції подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Колегією суддів встановлено та вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного суду, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Судом апеляційної інстанції повно встановлені фактичні обставини справи на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів та вірно застосовані норми матеріального та процесуального права до спірних правовідносин.

Апеляційний суд дав належну оцінку законності та обґрунтованості рішення місцевого суду. Належним чином перевірив встановлені судом фактичні обставини справи з урахуванням зібраних доказів та прийшов до обґрунтованого висновку щодо відмови в задоволення заяви ОСОБА_4 про розстрочку виконання рішення, у зв'язку з чим правильно скасував рішення місцевого суду про задоволення заяви.

За таких обставин, правові підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,-