розглянувши у судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирський завод металевих конструкцій» до ОСОБА_3 про стягнення помилково сплачених сум,

за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирський завод металевих конструкцій» на рішення апеляційного суду Житомирської області від 09 серпня 2012 року,

У березні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Житомирський завод металевих конструкцій» (далі - ТОВ «Житомирський завод металевих конструкцій») звернулося у суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення помилково сплачених сум, посилаючись на те, що виконуючи рішення апеляційного суду Житомирської області від 05 травня 2010 року, товариство зайво перерахувало відповідачці 06 травня 2010 року та 07 травня 2010 року 1 807,47 грн. заробітної плати. З урахуванням викладеного позивач просив задовольнити позов.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 24 травня 2012 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Житомирський завод металевих конструкцій» 1 807 грн. 47 коп. надмірно сплаченої суми за рішенням суду. Вирішено питання про відшкодування судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 09 серпня 2012 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення. У задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі «ТОВ Житомирський завод металевих конструкцій» просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши матеріали справи, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що рішенням апеляційного суду Житомирської області від 05 травня 2010 року поновлено ОСОБА_3 на роботі на посаді інженера з охорони праці у ТОВ «Житомирський завод металевих конструкцій» з 17 листопада 2008 року. Стягнуто з ТОВ «Житомирський завод металевих конструкцій» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 31 630,70 грн. та 1000 грн. моральної шкоди. Вирішено питання про відшкодування судових витрат.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України допущено негайне виконання вказаного рішення у частині поновлення ОСОБА_3 на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць у сумі 1807,47грн.

Рішення апеляційного суду Житомирської області від 05 травня 2010 року у частині негайного виконання було добровільно виконано ТОВ «Житомирський завод металевих конструкцій» та протягом 06 та 07 травня 2010 року сплачено на виконання рішення суду стягнуті судом суми.

Однак, при виконанні рішення суду у частині сплати загальної суми середнього заробітку присудженої за рішенням суду у розмірі 31 630,70 грн., ТОВ «Житомирський завод металевих конструкцій» не було враховано проведення негайної сплати ОСОБА_3, у порядку ст. 367 ЦПК України, середнього заробітку за один місяць у сумі - 1807,47 грн., та остаточні суми були перераховані без врахування попередньо сплачених 1807 грн. 47 коп.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Житомирський завод металевих конструкцій» при виконанні рішення апеляційного суду Житомирської області у справі № 22ц-573/10 від 05 травня 2010 року, було допущено зайву сплату сум у розмірі, що перевищує присуджену суму на 1804,47 грн.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що сплата коштів здійснена за рішенням суду добровільно. Позивач не довів суду обставин з якими закон (ст. 1217 ЦК України) пов'язує можливість стягнення з відповідача зайво отриманої заробітної плати.

З такими висновками апеляційного суду слід погодитись виходячи з наступного.

За положеннями ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; інше майно, якщо це встановлено законом.

Отже, за змістом зазначеної норми заробітна плата не підлягає поверненню у випадку якщо її виплата проведена роботодавцем добровільно, за відсутності рахункової помилки та відсутності недобросовісності з боку робітника.

Виплата боржником сум на виконання рішень судів про стягнення заробітної плати має проводитись відповідно до законодавства про податки та нарахування заробітної плати.

Виплата боржником сум на негайне виконання рішення суду щодо стягнення заробітної плати за один місяць та не врахування зазначеної суми при остаточному розрахунку з позивачем при виконанні рішення суду у повному обсязі не може свідчити про відсутність добровільності при перерахуванні сумм або про недобросовісність набувача, а збитки, спричинені підприємству помилковою виплатою, мають відшкодовуватись винною особою відповідно до трудового законодавства, яке регулює вішкодування збитків працівником при виконанні ним трудових обовязків.

Отже, апеляційним судом вірно встановлені обставини справи та застосовано матеріальний закон, який підлягав застосуванню, а тому, відповідно до ст. 337 ЦПК України рішення апеляційного суду скасуванню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирський завод металевих конструкцій» відхилити.