розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" ( далі - ВАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат") на рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 25 квітня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 12 листопада 2012 року,

У січні 2011 року ВАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до суду з вищезазначеним позовом, обґрунтовуючи свої позовні тим, що 21 серпня 1985 року за заявою ОСОБА_5 їй була надана кімната № 528 в гуртожитку № 1, що розташований за адресою: АДРЕСА_1. У вищевказаній кімнаті ОСОБА_5 була зареєстрована разом з сім'єю ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Згідно довідки з місця проживання про склад сім'ї і реєстрації в даний час, за вказаною адресою зареєстрований лише ОСОБА_4, але він не проживає в спірній кімнаті понад шість місяців, а тому позивач просив суд визнати останнього таким що втратив право користування жилим приміщенням.

Рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 25 квітня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 12 листопада 2012 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ВАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат", посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Із матеріалів справи та змісту судових рішень не вбачається, що судами при вирішенні спору допущено порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338- 341 ЦПК України як підстави для скасування рішення.

Доводи касаційної скарги висновків суду першої інстанції, з якими погодився й апеляційний суд, не спростовують.

Частиною 3 статті 332 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскільки судом повно та всебічно з'ясовано дійсні обставини справи, надано належну оцінку зібраним у ній доказам, ухвалено законне і обґрунтоване рішення, подану касаційну скаргу слід відхилити, а судові рішення у справі - залишити без змін.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" відхилити.

Рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 25 квітня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 12 листопада 2012 року залишити без змін.