Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Хопти С.Ф., Гулька Б.І., Луспеника Д.Д.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «Комерсант-Україна» про визнання недійсним акту про прогул, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, стягнення відпускних і оплати за санаторно-курортне лікування, визнання недійсними записів у трудовій книжці, зобов'язання видати дублікат трудової книжки з записами про роботу за сумісництвом за касаційною скаргою ОСОБА_4, поданою представником - ОСОБА_5, на рішення Печерського районного суду м. Києва від 24 липня 2012 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 4 вересня 2012 року,

У липні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що з 1 червня 2005 року він очолював інформаційний центр газети «Коммерсант-Украина» ТОВ «Комерсант-Україна». Наказом відповідача № 101007 КУ-1 від 10 жовтня 2007 року він був звільнений з посади директора інформаційного центра на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України за прогул без поважних причин. Наказом відповідача № 180612 КО-1 від 18 червня 2012 року внесено зміни в наказ № 101007 КУ-1 від 10 жовтня 2007 року замінено посаду «директор інформаційного центру» на «керівник інформаційного центру». З урахуванням наведеного позивач просив визнати недійсним та незаконним акт про його прогул на посаді директора інформаційного центру, яку він відповідно до наказу № 180612 КО-1 від 18 червня 2012 року не обіймав; поновити його на роботі в ТОВ «Комерсант-Україна» з 1 жовтня 2006 року на тій посаді і на тих умовах, на яких він працював у відповідача з 1 червня 2005 року; стягнути з ТОВ «Комерсант-

Україна» на його користь грошову компенсацію за невикористану відпустку, середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди; визнати недійсним запис у трудовій книжці про звільнення за прогул; зобов'язати відповідача видати йому дублікат трудової книжки без незаконного запису та з додатковими записами про роботу за сумісництвом.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 24 липня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 4 вересня 2012 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, в особі представника - ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати указані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_4, суд першої інстанції, з висновками якого правильно погодився й суд апеляційної інстанції, вірно виходив із того, що внесення змін до наказу про звільнення, яке відбулося у жовтні 2007 року, не є повторним звільненням і не дає підстав для поновлення на роботі, оскільки рішенням суду від 22 лютого 2008 року, яке набрало законної сили, відмовлено в поновленні на роботі.

Інші доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається неправильне застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4, подану представником - ОСОБА_5, відхилити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 24 липня 2012 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 4 вересня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.