розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, яка діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи: Комунальне підприємство житлово-експлуатаційна організація № 31, Криворізьке міське управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Відділ опіки та піклування Виконавчого комітету Жовтневої районної у місті ради, ОСОБА_8, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зобов'язання зняти з реєстраційного обліку,

та зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8, треті особи: Виконавчий комітет Жовтневої районної у місті ради, Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація № 31» (далі по тексту - КП «ЖЕО № 31»), про вселення, виділення в користування житлової кімнати та зобов'язання укладення договору найму і відкриття фінансово-особових рахунків,

за касаційною скаргою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 січня 2012 року,

У жовтні 2010 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з вищевказаним позовом, в якому просили визнати ОСОБА_5 та її малолітніх дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зобов'язати Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Жовтневого РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_5 та її малолітніх дітей.

В обґрунтування позову зазначили, що ОСОБА_3 та членами його сім'ї була отримана АДРЕСА_1. Відповідачка ОСОБА_5 є онукою ОСОБА_3 і була також зареєстрована у спірній квартирі. Досягнувши повноліття відповідачка вийшла заміж та переїхала на постійне місце проживання до чоловіка у АДРЕСА_1 де мешкає постійно.

Відповідачка має двох малолітніх дітей, які також зареєстровані у спірній квартирі. Оскільки відповідачка добровільно не бажає знятися з реєстрації у спірній квартирі, не сплачує комунальні послуги за себе та своїх дітей, просили визнати ОСОБА_5 та її малолітніх дітей - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 такими, що втратили право користування АДРЕСА_1 та зобов'язати СГІРФО зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_5 та її малолітніх дітей.

У червні 2011 року ОСОБА_5 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_8, в якому просила вселити її з малолітніми дітьми у спірну квартиру; виділити їй в користування кімнату житловою площею 12,8 кв.м., а відповідачам дві кімнати житловою площею 25,7 кв.м., а ванну кімнату, кухню, коридор, вбиральню та інші підсобні приміщення залишити в загальному користуванні і зобов'язати КП «ЖЕО № 31» укласти із нею окремий договір найму та відкрити фінансово-особовий рахунок на користування кімнатою 12,8 кв.м.. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що у спірній квартирі не проживала у зв'язку з тим, що відповідачі створюють перешкоди для проживання.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 29 вересня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задоволено.

Визнано ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, та її малолітніх дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 - втратившими право на користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1.

Зобов'язано відділ міграції і реєстрації фізичних осіб Жовтневого РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_5., ІНФОРМАЦІЯ_3, та її малолітніх дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, в АДРЕСА_1.

Відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8 про вселення та зміну умов договору найму.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 січня 2012 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено, рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 29 вересня 2011 року скасовано та ухвалено нове рішення.

Відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання особи втратившою права користування жилим приміщенням.

Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про вселення та зміну умов договору найму - задоволено частково.

Вселено ОСОБА_5. з малолітніми дітьми - ОСОБА_6., ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, в АДРЕСА_1

В іншій частині позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 та ОСОБА_4, мотивуючи свої доводи порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просять скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення первісних позовних вимог виходив з недоведеності відповідачкою за первісним позовом права на житло протягом 2004 - 2011 років та чиненням позивачами за первісним позовом перешкод у користуванні спірним житловим приміщенням.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_5. втратила право користування спірним жилим приміщенням, у зв'язку з непроживанням у ньому з дітьми більше шести місяців без поважних причин.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції і ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні первісних позовних вимог та часткове задоволення зустрічних позовних вимог, керувався положеннями ст. ст. 71, 104 ЖК України та п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року № 2 (v0002700-85) «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України (5464-10) » із внесеними змінами, та дійшов обґрунтованого висновку, що відповідачка за первісним позовом не проживала у спірній квартирі із-за неприязних стосунків з позивачами за первісним позовом, які спричинили неможливість вселення та проживання її та малолітніх дітей в оспорюваний період, що також підтверджується невиконанням позивачами рішення суду, ухваленого 11 березня 2004 року.

Докази та обставини, на які посилаються заявники в касаційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом апеляційної інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи, наведені в касаційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявників з висновками суду апеляційної інстанції з їх оцінкою.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 336, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ