Дем'яносова М. В., Кафідової О.В., Коротуна В. М. розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 до ТОВ «Заріччя» про розірвання договорів оренди, за касаційною скаргою представника позивачів - ОСОБА_11 на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 30 березня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 19 червня 2012 року,

У лютому 2012 року позивачі звернулись до суду з позовом до ТОВ «Заріччя» про розірвання договорів оренди земельних ділянок від 02 квітня 2008 року, що належать їм на підставі державних актів на право власності на земельні ділянки, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 03 березня та 02 квітня 2008 року між ними та відповідачем укладено договори оренди земельних ділянок, однак орендар не виконує своїх обов'язків передбачених договорами, у зв'язку з чим позивачі просять їх розірвати.

Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 30 березня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 19 червня 2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, ухвалити нове по суті заявлених вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд касаційної інстанції дійшов до висновку про відхилення касаційної скарги та залишення без змін рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 30 березня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 19 червня 2012 року, оскільки судові рішення законні та обґрунтовані.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,-

Касаційну скаргу ОСОБА_11 відхилити.

Рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 30 березня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 19 червня 2012 року залишити без змін.