розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-інвестиційна компанія «Стрийжитлобуд», ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про визнання недійсною з моменту вчинення додаткової угоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 12 вересня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 03 квітня 2012 року,

У червні 2011 року позивач звернувся до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що 03 вересня 2003 року він уклав з Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Львівській області договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва 106 квартирного житлового будинку по АДРЕСА_2. 21 червня 2004 року між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Проектно-інвестиційна компанія «Стрийжитлобуд» (далі - ТзОВ «ПІК «Стрийжитлобуд») був укладений договір, посвідчений приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу реєстровий № 1038.

02 грудня 2005 року ОСОБА_2 та ТзОВ «ПІК «Стрийжитлобуд» уклали додаткову угоду інвестування будівництва житла. Відповідно до даного договору ТзОВ ПІК «Стрийжитлобуд» зобов'язується за кошти ОСОБА_2 побудувати для неї об'єкт інвестування - трикімнатну квартиру на першому поверсі, загальною площею 84,1 кв.м., вартістю 205 960 грн. 90 коп., за адресою: АДРЕСА_1.

Додатковою угодою від 25 травня 2006 року, укладеною між ТзОВ «ПІК «Стрийжитлобуд» та ОСОБА_2, внесено зміни до договору інвестування будівництва житла від 2 грудня 2005 року (а.с. 14-15).

Відповідно до даного договору ТзОВ ПІК «Стрийжитлобуд» зобов'язується за кошти ОСОБА_2 побудувати для неї об'єкт інвестування - двокімнатну квартиру на першому поверсі, загальною площею 65,94 кв.м., вартістю 141 705 грн. 06 коп., за адресою: АДРЕСА_2.

Позивач вважав, що ТзОВ «ПІК «Стрийжитлобуд» не мало права укладати договір про інвестування будівництва квартири так, як це не було передбачено угодою між ним та відповідачем. Просив визнати недійсним додаткову угоду від 25 травня 2006 року між ТзОВ «ПІК «Стрийжитлобуд» та ОСОБА_2, оскільки це суперечити його інтересам.

Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 12 вересня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 03 квітня 2012 року, у позові ОСОБА_1 було відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені судові рішення та справу направити на новий розгляд, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд виходили із того, що на час укладення додаткової угоди ТзОВ «ПІК «Стрийжитлобуд» на законних підставах залучив кошти ОСОБА_2 на фінансування об'єкта нерухомості, а ОСОБА_2 виконала всі зобов'язання, передбачені додатковою угодою до договору про інвестування будівництва, перерахувала необхідні кошти на рахунок ТзОВ «ПІК «Стрийжитлобуд».

Проте з такими висновками судів погодитися не можна.

Судами встановлено, що 03 вересня 2003 року Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Львівській області та ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва 106 квартирного житлового будинку по АДРЕСА_2.

Відповідно до договору від 21 червня 2004 року укладеного ОСОБА_1 та ТзОВ ПІК «Стрийжитлобуд», що посвідчений приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу, реєстровий № 1038, виконавець - ТзОВ «ПІК «Стрийжитлобуд» прийняло на себе зобов'язання своїми силами і засобами розробити проектно-кошторисну, іншу технічну документацію, виконати необхідні пошукові роботи, збудувати і здати ОСОБА_1 об'єкт відповідно до розробленої проектно-кошторисної документації з урахуванням планового терміну введення будинку в експлуатацію, обумовлену даним договором, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, забезпечення необхідними будівельними та іншими матеріалами, а ОСОБА_1 зобов'язується надати ТзОВ «ПІК «Стрийжитлобуд» будівельний майданчик, прийняти закінчений об'єкт та передати результати діяльності у власність ТзОВ «ПІК «Стрийжитлобуд» чи іншим особам, залученим до участі у будівництві об'єкту згідно з умовами договору (а.с. 11-12).

02 грудня 2005 року ОСОБА_2 уклала додаткову угоду від 25 травня 2006 року до договору № 02/12 про інвестування будівництва житла з ТзОВ «ПІК «Стрийжитлобуд» відповідно до якого забудовник здає, а замовник приймає об'єкт інвестування - двокімнатну квартиру на першому поверсі, загальною площею 65,94 кв.м. загальною вартістю 141 705 грн. 06 коп.

02 грудня 2005 року ОСОБА_2 та ТзОВ «ПІК «Стрийжитлобуд» уклала додаткову угоду інвестування будівництва житла. Відповідно до даного договору ТзОВ «ПІК «Стрийжитлобуд» зобов'язується за кошти ОСОБА_2 побудувати для неї об'єкт інвестування - трикімнатну квартиру на першому поверсі, загальною площею 84,1 кв.м., вартістю 205 960 грн. 90 коп., за адресою: АДРЕСА_1.

Додатковою угодою від 25 травня 2006 року, укладеною між ТзОВ «ПІК «Стрийжитлобуд» та ОСОБА_2, внесено зміни до договору інвестування будівництва житла від 02 грудня 2005 року (а.с. 14-15).

Проте, вирішуючи справу, суди не звернули уваги на те, що оскаржувана додаткова угода від 25 травня 2006 року укладена ОСОБА_2, стосується інтересів позивача.

Із матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 30 червня 2011 року зобов'язано керівника ТзОВ «ПІК «Стрийжитлобуд» передати позивачу за актом приймання-передачі всі виконані будівельні роботи по добудові об'єкта незавершеного будівництвом.

25 травня 2006 року додатковою угодою, укладеною між ТзОВ ПІК «Стрийжитлобуд» та ОСОБА_2, було внесено зміни до договору інвестування, за яким змінився предмет договору та ціна.

При цьому, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, вирішуючи спір не врахували, що додатковою угодою фактично порушуються права та інтереси позивача.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Враховуючи те, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судами не встановлені, судові рішення не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування ухвалених судових рішень із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції, у ході якого суду слід урахувати наведене та залежно від установленого вирішити спір.

Керуючись ч. 1 ст. 336, ч. 2 ст. 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 12 вересня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 03 квітня 2012 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.