Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Євтушенко О.І., суддів: Журавель В.І., Писаної Т.О.,Іваненко Ю.Г., Ситнік О.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до міського голови міста Петровське Луганської області та комунального підприємства «Петровськтепло плюс» про відміну розпорядження, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди за касаційною скаргою комунального підприємства «Петровськтепло плюс» на рішення апеляційного суду Луганської області від 19 квітня 2012 року,

У лютому 2011 року ОСОБА_6 звернулася до суду з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що з 11 грудня 2009 року по 10 грудня 2010 року вона працювала на посаді бухгалтера в КП «Петровськтепло плюс». Наказом № 17 від 10 грудня 2010 року позивач звільнена на підставі п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України (322-08) ). З 29 грудня 2010 року вона знаходилась на обліку в Центрі зайнятості м. Красний Луч. 04 січня 2011 року їй надійшов лист від виконкому Петровської міської ради та розпорядження міського голови м. Петровське № 207 від 28 грудня 2010 року «Про звільнення ОСОБА_6.», з якого вона дізналася, що її звільнено 28 грудня 2010 року за прогули на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України. Вона вважає такі дії відповідача незаконними, тому що 10 грудня 2010 року вона звільнилась з КП «Петровськтепло плюс», отримала трудову книжку і не потребувала звільнення вдруге. Крім того, вона вважає, що міський голова м. Петровське вийшов за межі повноважень, наданих йому діючим законодавством, видавши розпорядження про її звільнення. Також 18 грудня 2009 року вона була вибрана головою первинної профспілкової організації КП «Петровськтепло плюс». Відповідач у порушення вимог законодавства згоди на її звільнення у об'єднаної організації профспілки ЛОКСТП «Лугансктеплокомуненерго» не брав. Також відповідач звернувся до Центру зайнятості з інформацією про її звільнення з 28 грудня 2010 року на підстав п. 4 ст. 40 КЗпП України, у зв'язку з чим їй припинили виплату по безробіттю. З урахуванням вказаного, позивач просила її позовні вимоги задовольнити.

рішенням Краснолуцького міського суду Луганської області від 06 липня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

рішенням апеляційного суду Луганської області від 19 квітня 2012 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано розпорядження міського голови м. Петровське № 207 від 28 грудня 2010 року «Про звільнення ОСОБА_6.». Поновлено ОСОБА_6 на посаді бухгалтера КП «Петровськтепло плюс» з 29 грудня 2010 року. Стягнуто з КП «Петровськтепло плюс» на користь ОСОБА_6 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 45 493,60 грн та 1000 грн у відшкодування моральної шкоди. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі КП «Петровськтепло плюс» просить вказане рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В наданих до суду запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_6 зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи апеляційним судом не порушені норми процесуального права, а тому це судове рішення необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - відхилити.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Відповідно до вимог статей 213, 214 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України (1618-15) ) рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що приймаючи оскаржуване рішення про звільнення ОСОБА_6 із займаної посади, міський голова м. Петровське діяв у межах своїх повноважень, а тому підстав для його скасування та задоволення позовних вимог немає.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд керувався тим, що звільняючи позивача із займаної посади, міський голова м. Петровське вийшов за межі своїх повноважень, у зв'язку з цим задовольнив позовні вимоги про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і моральної шкоди.

З таким висновком апеляційного суду повністю погодитися не можна.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач з 11 грудня 2009 року по 10 грудня 2010 року працювала на посаді бухгалтера в КП «Петровськтепло плюс». Позивач подала на адресу роботодавця заяву про своє звільнення, яку самостійно зареєструвала в журналі реєстрації вхідної документації підприємства. У зв'язку з тим, що на той час посада директора підприємства була вакантна, позивач самостійно видала наказ по підприємству № 17 від 10 грудня 2010 року, яким звільнила себе з посади бухгалтера підприємства на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України.

У зв'язку з цим позивач була відсутня на роботі з 10 грудня 2010 року. Про факти відсутності позивача на робочому місті без поважних причин 22, 23, 24 та 27 грудня 2010 року були складені відповідні акти. На підставі вказаних актів розпорядженням міського голови м. Петровське № 207 від 28 грудня 2010 року позивач була звільнена з роботи на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України за прогули без поважних причин.

Крім того, судом встановлено, що згідно з п.п. 1.4, 1.5, 1.6 Статуту КП «Петровськтепло плюс» підприємство є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс. Підприємство наділяється цивільною правоздатністю й дієздатністю. Підприємство є самостійним господарюючим суб'єктом.

Для керівництва господарською діяльністю підприємства розпорядженням міського голови призначається директор відповідно до п. 3.5 статуту. В силу положенням пунктів 3.10, 3.11 статуту директор укладає від імені підприємства трудові договори. Згідно з п. 3.18 статуту до прийняття рішення про призначення на посаду нового директора обов'язки директора виконує особа, яка призначається з числа робітників підприємства розпорядженням міського голови м. Петровське.

Таким чином, міський голова м. Петровського прийняв оскаржуване розпорядження про звільнення позивача не будучи наділеним відповідними повноваженнями, внаслідок чого оскаржуване розпорядження № 207 від 28 грудня 2010 року «Про звільнення ОСОБА_6.» є незаконним.

Однак, вирішуючи спір в частині вимог позивача про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу апеляційний суд дійшов висновку про задоволення цих вимог в супереч встановленим цим же судом обставин, а саме щодо дійсності наказу № 17 від 10 грудня 2010 року відповідно до якого позивач звільнена на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України. В позовних вимогах позивач вказувала, що вона звільнилася за власним бажанням на підставі цього наказу, після звільнення з підприємства була зареєстрована у центрі зайнятості та отримувала виплати, як безробітна.

За таких обставин, наслідком скасування розпорядження № 207 від 28 грудня 2010 року про звільнення позивачки на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України є дія наказу №17 від 10 грудня 2010 року про звільнення її за власним бажанням, що не зобов'язує роботодавця поновлювати такого працівника на роботі. У зв'язку з цим суд безпідставно застосував до спірних правовідносин положення статей 235, 237-1 КЗпП України.

За таких обставин, відповідно до ст. 341 ЦПК України рішення апеляційного суду в частині задоволення позовних вимог про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення.

Керуючись статтями 336, 341, 346 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу комунального підприємства «Петровськтепло плюс» задовольнити частково.

рішення апеляційного суду Луганської області від 19 квітня 2012 року скасувати в частині задоволення позовних вимог про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди та ухвалити в цій частині нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до міського голови міста Петровське Луганської області та комунального підприємства «Петровськтепло плюс» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди відмовити.

У решті рішення апеляційного суду Луганської області від 19 квітня 2012 року залишити без змін.

рішення оскарженню не підлягає.