розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, Львівської міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за позовом третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору ОСОБА_2 до Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, Львівської міської ради про відшкодування матеріальної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 5 жовтня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 29 грудня 2011 року,

У травні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що 13 лютого 2009 року, керуючи автомобілем «Тайота Кемрі», номерний знак НОМЕР_1, у присутності власника автомобіля ОСОБА_2, рухаючись по вул. Липинського у м. Львові поблизу будинку № 50а, права частина автомобіля потрапила у вибоїну глибиною 17 см на проїжджій частині дороги, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження. Вважав, що внаслідок бездіяльності відповідача по утриманню у належному стані покриття йому завдано майнової шкоди у розмірі 56 852 грн. 34 коп. та 5 000 грн. моральної шкоди.

ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив стягнути з відповідача на його користь 56 632 грн. 90 коп. на відшкодування шкоди, завданої пошкодженням належного йому автомобіля, з урахуванням інфляційних втрат у розмірі 1 755 грн. та трьох процентів річних у розмірі 1 042 грн. 67 коп.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 5 жовтня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 29 грудня 2011 року, у задоволенні позовів відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення про задоволення його позову.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч.2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

За змістом ч.1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні судів першої та апеляційної інстанції чи відкинуті ними, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу та про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи ОСОБА_2, у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, з урахуванням встановлених обставин справи, вірно виходив із недоведеності позовних вимог.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують, рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 5 жовтня 2011 року та ухвала апеляційного суду Львівської області від 29 грудня 2011 року ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 5 жовтня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 29 грудня 2011 року залишити без змін.