Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого: Макарчука М.А.,

Суддів: Мазур Л.М., Маляренко А.В.,Писаної Т.О., Матвєєвої О.А., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за касаційною скаргою ОСОБА_5, який діє в інтересах та за довіреністю ОСОБА_4, на заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 16 грудня 2010 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 16 грудня 2012 року,

У серпні 2010 року ПАТ «УкрСиббанк» звернулося до суду з указаним позовом посилаючись на те, що банком та ОСОБА_3 укладено договір про надання споживчого кредиту від 01 листопада 2007 року № 11244711000, відповідно до умов якого ОСОБА_3 отримала кредит для придбання квартири у розмірі 131 000,00 дол. США строком на 21 рік з 01 листопада 2007 року по 01 листопада 2028 року із сплатою 12,4 % річних за користування грошима. Погашення кредиту мало здійснюватися шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі 1390,00 дол. США щомісячно.

Боргові зобов'язання за кредитом забезпечені договором поруки № 154618 з ОСОБА_4 від 01 листопада 2007 року.

Однак боржник не дотримується умов кредитного договору, не сплачує щомісячно платежі у розмірі, визначеному договором, і станом на 15 червня 2010 року загальна сума заборгованості ОСОБА_3 становила 1 196 115, 10 грн., у тому числі: заборгованість за кредитом 127 675,67 дол. США, заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом - 22 039,81 дол. США, або 174 442,89 грн., пеня за порушення зобов'язання щодо своєчасного повернення суми кредиту - 99,09 дол. США, або 784,28 грн., пеня за порушення зобов'язання щодо своєчасної сплати процентів за користування кредитом - 1307, 38 дол. США, або 10 347,77 грн.

На цих підставах просив задовольнити заявлені вимоги.

Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 16 грудня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 16 грудня 2012 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто солідарно з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь позивача ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту в розмірі 1 196 115 грн. 10 коп.

Вирішено питання судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 в інтересах та за довіреністю ОСОБА_4 просить заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 16 грудня 2010 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 16 грудня 2012 року в частині стягнення солідарно з ОСОБА_4 заборгованості за договором про надання споживчого кредиту у розмірі 1196 115, 10 грн. скасувати, а справу направити на новий розгляд в частині позовних вимог до ОСОБА_4, посилаючись на порушення цим судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

ОСОБА_3 судові рішення не оскаржуються.

Касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.

Задовольняючи позовні вимоги та стягуючи солідарно з ОСОБА_3 як боржника, і ОСОБА_4, як поручителя, заборгованість за кредитним договором в розмірі 1 196 115 грн., місцевий суд виходив з того, а апеляційний суд погодився з таким висновком, що оскільки боржник належним чином не виконує свої зобов'язання, то заявлений позов підлягає задоволенню.

Проте повністю погодитися з такими висновками не можна.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 10, ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Із матеріалів цивільної справи вбачається, що позовні вимоги банку ґрунтуються на договорі кредиту від 01 листопада 2007 року № 11244711000 з ОСОБА_3 і договорі поруки №154618 з ОСОБА_4 від 01 листопада 2007 року.

Також вбачається, що справу розглянуто за відсутності відповідачів.

Оскаржуючи рішення місцевого суду, ОСОБА_4 вказувала на те, що поручителем за кредитною угодою є начальник відділення № 761 цього ж банку ОСОБА_6, а договір поруки від її імені підроблено.

Для підтвердження цих обставин просила призначити судову почеркознавчу експертизу і витребувати в банку оригінал угоди (а.с. 65, 108-111).

Суддя-доповідач після відкриття апеляційного провадження в порушення вимог п. 6 ч. 1 ст. 301 ЦПК України не вирішив клопотання про призначення експертизи та витребування доказів. Апеляційний суд у порушення вимог ст. 303 ЦПК України не усунув недоліків підготовки справи до розгляду апеляційним судом і сам не вирішив заявлені клопотання та не усунув порушення права відповідача на подання суду доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Посилання апеляційного суду на те, що відповідачка перешкоджала проведенню експертизи, оскільки приймала участь в розгляді справи через свого представника є безпідставним, тому що суд не призначав судової експертизи і від відповідачки не вимагалося вчинення будь яких дій для її проведення і не витребовувалися документи, необхідні для її проведення.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що відповідачу ОСОБА_3 місцевим судом не вручено копії позовної заяви. Не містять матеріали справи і будь яких відомостей про те, що вона повідомлялася місцевим та апеляційним судами про час та місце судового розгляду.

З огляду на ці порушення колегія суддів виходить за межі доводів касаційної скарги і вважає, що судові рішення підлягають скасуванню і в частині вимог до боржника ОСОБА_3

Так як суди порушили вимоги ст. 10 ЦПК України про здійснення цивільного судочинства на засадах змагальності сторін і обмежили відповідача у праві подавати докази на підтвердження своїх заперечень проти позову, не дослідили доказів, якими відповідач заперечував заявлені вимоги, судові рішення з огляду на вимоги ст. 338 ЦПК України підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до місцевого суду.

Керуючись статтями 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5, який діє в інтересах та за довіреністю ОСОБА_4, задовольнити.

Заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 16 грудня 2010 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 16 грудня 2012 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.