Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

Луспеника Д.Д., Гулька Б.І., Хопти С.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи: виконавчий комітет Харківської міської ради, Управління служби у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, про визначення способу участі у вихованні дитини та надання дозволу на здійснення короткострокових поїздок за кордон за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Харківської області від 12 червня 2012 року,

У листопаді 2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що в період з 1989 року до 2008 року перебував з відповідачкою у зареєстрованому шлюбі, від якого мають двох дітей: сина ОСОБА_6, 1990 року народження, та дочку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2. Дочка проживає з матір'ю, навчається в третьому класі загальноосвітньої школи № 51 у м. Харкові. З січня 2010 року ОСОБА_5 раптово припинила його спілкування з дочкою, переховує її, не відповідає на телефонні дзвінки. Рішенням виконавчого комітету Дзержинської районної в м. Харкові ради від 7 вересня 2010 року йому надано право на спілкування з дочкою та брати участь у її вихованні, встановлено порядок спілкування батька з дитиною.

Позивач вважав, що способи його участі у вихованні дитини визначені вищезазначеним рішенням не відповідають принципу рівності прав та обов'язків батьків щодо дитини, тому просив суд визначити його участь у вихованні дочки ОСОБА_7 у такий спосіб: знаходження дитини за його місцем проживання три дні на тиждень - понеділок, вівторок і четвер, з 12 години або після закінчення занять в школі до 20 години, у недільні дні з п'ятниці 18 години до 18 години неділі, а також десять днів під час зимових канікул і двадцять днів під час літніх канікул для поїздки в курортну місцевість на відпочинок та оздоровлення дитини, відвідин бабусі за її місцем проживання; надати йому дозвіл на здійснення самостійних тимчасових поїздок за кордон та у зворотному напрямку дочкою у його супроводі до досягнення повноліття дитини, надавши йому повноваження на час поїздки вирішувати всі питання, що стосуються дитини, та можуть виникнути під час поїздок, забезпечити повернення дитини в Україну; встановити відсутність підстав, які обмежують право на виїзд за кордон ОСОБА_7

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 лютого 2012 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Визначено наступний спосіб участі позивача у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2: за місцем його мешкання три дні на тиждень - понеділок, вівторок, четвер з 12 години або після закінчення занять в школі до 20 години, а в зимовий час до 19 години та щомісяця, щотижня у вихідні дні з суботи 18 години до неділі 18 години, з обов'язковим поверненням дитини до постійного місця проживання; надано ОСОБА_4 можливість оздоровлювати дочку два рази на рік: під час зимових канікул протягом десяти днів, під час літніх канікул протягом двадцяти днів, за погодженням дат обома батьками; надано дозвіл на тимчасовий виїзд за межі України ОСОБА_7 з батьком, оформлення закордонного паспорту й інших документів для виїзду за кордон без згоди та супроводження матері. У решті позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 12 червня 2012 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_4 задоволено частково. Визначено наступний спосіб участі позивача у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2: за місцем його мешкання щотижня у вівторок та четвер з 12 години до 20 години, один раз на тиждень у суботу або неділю з 10 години до 18 години, з обов'язковим поверненням дитини до постійного місця проживання; надано ОСОБА_4 можливість оздоровлювати дочку за її згодою два рази на рік: під час зимових канікул протягом десяти днів, під час літніх канікул протягом двадцяти днів, за погодженням дат обома батьками, з обов'язковим поверненням дитини до постійного місця проживання; надано дозвіл на тимчасовий виїзд за межі України ОСОБА_7 за її згодою з батьком, оформлення закордонного паспорту й інших документів для виїзду за кордон без згоди та супроводження матері, з обов'язковим поверненням дитини до постійного місця проживання. У решті позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить оскаржуване рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального й процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Зокрема, апеляційний суд на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову про визначення способу участі батька у вихованні дитини та надання дозволу на здійснення короткострокових поїздок за кордон, з'ясувавши думку та побажання ОСОБА_7 та врахувавши її вік, рівень морального та фізичного розвитку.

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Харківської області від 12 червня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.