головуючого Макарчука М.А., суддів: Мазур Л.М., Матвєєвої О.А.,Маляренка А.В., Писаної Т.О.,розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Флоринської сільської ради Бершадського району Вінницької області, Бершадської державної нотаріальної контори, треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, про визнання спадкоємцем за касаційними скаргами ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на рішення апеляційного суду Вінницької області від 27 червня 2012 року,

У жовтні 2011 року ОСОБА_6 звернувся до суду з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_10, яка на підставі заповіту, посвідченого 08 квітня 2008 року секретарем виконкому Кошаринецької сільської ради Бершадського району Вінницької області, заповіла йому все своє майно. При зверненні до Бершадської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, йому стало відомо про існування ще одного заповіту від 10 березня 2011 року, посвідченого Флоринською сільською радою Бершадського району Вінницької області, згідно з яким ОСОБА_10 заповіла все своє майно порівну ОСОБА_8 та ОСОБА_11. Вважає, що останній заповіт було посвідчено з порушенням вимог закону щодо його форми та порядку посвідчення, а тому він є нікчемним.

Позивач, враховуючи, що заповіт від 10 березня 2011 року є нікчемним, і відповідно до закону визнання такого заповіту недійсним судом не вимагається, просив суд визнати його спадкоємцем ОСОБА_10 за заповітом від 08 квітня 2008року.

Рішенням Тростянецького районного суду Вінницької області від 30 травня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 27 червня 2012 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.

У касаційних скаргах ОСОБА_8 та ОСОБА_9 просять вказане рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

В наданих до суду запереченнях на касаційні скарги ОСОБА_6 зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи апеляційним судом не порушені норми процесуального права, а тому це судове рішення необхідно залишити без змін, а касаційні скарги - відхилити.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню на таких підставах.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, апеляційний суд керувався тим, що заповіт складено з порушенням вимог щодо його посвідчення, а тому він є нікчемним.

З таким висновком апеляційного суду погодитися не можна.

Судом встановлено, що 08 квітня 2008 року ОСОБА_10 на випадок своєї смерті зробила заповітне розпорядження, що все її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона матиме право за законом заповіла ОСОБА_6 Заповіт посвідчено секретарем виконавчого комітету Кошаринецької сільської ради Бершадського району Вінницької області, зареєстровано в реєстрі за № 35.

10 березня 2011 року ОСОБА_10 зробила заповітне розпорядження на випадок своєї смерті, що все її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, у тому числі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона матиме право за законом заповіла порівну ОСОБА_8 та ОСОБА_11 Даний заповіт посвідчено секретарем виконкому Флоринської сільської ради Бершадського району Вінницької області, зареєстровано в реєстрі за № 115.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_10 померла.

У вересні 2011 року ОСОБА_6 звернувся до Бершадської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, де і дізнався про наявність заповіту від 10 березня 2011 року на користь ОСОБА_8 та ОСОБА_11

Позивач зазначає, що заповіт від 10 березня 2011 року є нікчемним, а тому його слід визнати спадкоємцем після ОСОБА_10

За змістом статей 1216 та 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1254 ЦК України, заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить.

Згідно з ч. 1 ст. 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

Відповідно до ст. 1251 ЦК України, якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це особою відповідного органу місцевого самоврядування.

На час посвідчення останнього заповіту, вимоги щодо процедури нотаріального посвідчення правочинів посадовою особою органу місцевого самоврядування визначалися Законом України «Про нотаріат» (3425-12) , Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 2/5 від 25 серпня 1994 року (z0256-94) .

Зокрема, відповідно до ст. 37 Закону України «Про нотаріат» та п. 1 вказаної Інструкції (z0256-94) , у населених пунктах, де немає нотаріусів, уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють нотаріальні дії, зокрема щодо посвідчення заповітів (крім секретних).

Відповідно до ст. 41 Закону та пунктів 7, 8 Інструкції (z0256-94) нотаріальні дії можуть вчинятися посадовою особою будь-якого виконавчого комітету на всій території України, за винятком випадків, передбачених статтями 9, 55, 60, 65, 66, 70-73, 85, 93, 103 Закону України «Про нотаріат», та інших випадків, передбачених законодавством України. Нотаріальні дії вчиняються в приміщенні виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради народних депутатів.

З урахуванням вказаного суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що посвідчення заповіту від 10 березня 2011 року секретарем Флоринської сільської ради Бершадського району Вінницької області, тобто не за місцем проживання заповідачки, не суперечить вищенаведеним вимогам Закону України «Про нотаріат» (3425-12) та Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України (z0256-94) .

За таких обставин, висновок апеляційного суду про необхідність посвідчення заповіту ОСОБА_10, яка проживала в с. Кошаринці, саме уповноваженою особою виконавчого комітету Кошаринецької сільської ради не відповідає вищезазначеним вимогам закону.

Крім того, встановлені судом першої інстанції обставини щодо дотримання вимог законодавства при встановленні особи під час посвідчення заповіту судом апеляційної інстанції не спростовані.

Таким чином, скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд у порушення вимог ст. 303 ЦПК України, не встановивши порушень судом першої інстанції норм процесуального права при дослідженні доказів у справі та не досліджуючи самостійно цих доказів, помилково скасував законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.

За таких обставин оскаржуване в касаційному порядку рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 336, 339, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційні скарги ОСОБА_8 та ОСОБА_9 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Вінницької області від 27 червня 2012 року скасувати, рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 30 травня 2012 року залишити в силі.