розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором; за зустрічним позовом ОСОБА_7 до публічного акціонерного товариства «Укргазбанк», третя особа - ОСОБА_6, про визнання договору поруки припиненим; за зустрічним позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства «Укргазбанк», третя особа - ОСОБА_7, про зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» на рішення апеляційного суду м. Києва від 23 травня 2012 року,

Публічне акціонерне товариство «Укргазбанк» звернулося до суду з позовом про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_6, ОСОБА_7 заборгованості по кредитному договору від 14 вересня 2007 року загальною сумою 316 500,03 доларів США та 435 536 грн 47 коп. Заборгованість складається з:

- 189 195 доларів США - заборгованості по тілу кредиту;

- 41 905 доларів США - заборгованості по кредиту прострочення;

- 2 402,62 долари США - заборгованості по процентах, поточна;

- 82 997,41 долар США - заборгованості по процентах, прострочена;

- 147 495 грн 74 коп. - пені за несвоєчасне погашення кредиту;

- 288 040 грн 73 коп. - пені за несвоєчасну сплату процентів.

Позовні вимоги банк обґрунтував тим, що боржник за кредитним договором ОСОБА_6 та його поручитель ОСОБА_7 належним чином кредитних зобов'язань не виконують, що призвело до виникнення заборгованості і стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.

ОСОБА_7 звернувся до суду із зустрічним позовом до публічного акціонерного товариства «Укргазбанк», третя особа - ОСОБА_6, про визнання договору поруки від 14 вересня 2007 року припиненим з підстав передбачених ч. 4 ст. 559 ЦК України та п. 5.2 договору поруки, а саме: строк виконання зобов'язання за договором поруки визначений моментом вимоги, у разі якщо строк виконання зобов'язання не визначений або визначений моментом вимоги то відповідальність поручителя перед кредитором припиняється після закінчення одного року з дня укладення цього договору (п. 5.2 договору поруки), тобто 14 вересня 2008 року.

Крім того, із зустрічним позовом звернувся ОСОБА_6 та просив зобов'язати публічне акціонерне товариство «Укргазбанк» укласти з ним договір про реструктуризацію кредитного договору від 14 вересня 2007 року.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 09 грудня 2011 року зустрічна позовна заява ОСОБА_6 залишена без розгляду.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 09 грудня 2011 року позов публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» задоволено.

Стягнуто в солідарному порядку з відповідачів на користь позивача 316 500,03 доларів США та 435 536 грн 47 коп. заборгованості за кредитним договором, 1 700 грн судового збору та 120 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_7 про визнання договору поруки припиненим відмовлено.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 23 травня 2012 року рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 09 грудня 2011 року скасовано та ухвалено нове рішення про стягнення з ОСОБА_6 на користь публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» 316 500,03 доларів США та 435 536 грн 47 коп. заборгованості за кредитним договором, 1 700 грн судового збору та 120 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В іншій частині позову банку відмовлено.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_7 задоволено.

Визнано договір поруки від 14 вересня 2007 року припиненим.

У касаційній скарзі публічне акціонерне товариство «Укргазбанк» просить скасувати оскаржуване рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 09 грудня 2011 року, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

З матеріалів справи вбачається, що 14 вересня 2007 року між відкритим акціонерним товариством «Укргазбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Укргазбанк», та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір. За договором банк надав позичальнику 260 тис. доларів США зі сплатою 15 процентів річних, термін погашення кредиту встановлено по 13 вересня 2022 року. Кредит надано для фінансування об'єкта будівництва, а саме: квартири за умовним АДРЕСА_2.

Для забезпечення кредитного договору, між публічним акціонерним товариством «Укргазбанк» та ОСОБА_6 20 серпня 2009 року укладено договір іпотеки. Предметом іпотеки визначено квартиру АДРЕСА_1.

Крім того, між відкритим акціонерним товариством «Укргазбанк», ОСОБА_6 та ОСОБА_7 14 вересня 2007 року укладено договір поруки за яким ОСОБА_7 зобов'язався перед банком відповідати за виконання кредитних зобов'язань ОСОБА_6 в солідарному порядку з боржником.

Зі змісту заяви про збільшення позовних вимог публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» та доданого до неї розрахунку по кредитній заборгованості вбачається, що боржник перестав виконувати кредитні зобов'язання щодо повернення кредиту з липня 2009 року та по сплаті процентів з серпня 2009 року. Зазначений вище розмір заборгованості підтверджено відповідним розрахунком. (а. с. 83-88 т. 2).

Задовольняючи позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» суд першої інстанції виходив з доведеності факту наявності заборгованості та її розмірів, умов зазначених вище правочинів та вимог ст.ст. 629, 526, 610, 625, 554, 543, 559, 553 ЦК України. Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_7 районний суд керувався тим, що оскаржуваним договором поруки визначено, що він діє до виконання позичальником забезпеченого порукою зобов'язання (п. 5.1 договору поруки), зобов'язання останнього як поручителя перед банком не припинилися, тому він повинен відповідати за кредитними зобов'язаннями з ОСОБА_6 в солідарному порядку.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції і постановляючи нове рішення про стягнення кредитної заборгованості в повному обсязі з ОСОБА_6 та припинення оскаржуваного ОСОБА_7 договору поруки, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про доведеність факту кредитної заборгованості, однак не погодився з висновками суду про відсутність підстав для припинення договору поруки від 14 вересня 2007 року. Так, протягом шести місяців з дня виникнення права пред'явлення вимоги поручителеві, кредитор не звернувся до ОСОБА_7 з відповідною вимогою, що за правилами ч. 4 ст. 559 ЦК України є підставою для припинення поруки. Крім того, 20 серпня 2009 року між банком та боржником укладено додаткову угоду до кредитного договору якою змінено предмет застави (згідно з договором іпотеки). Додаткову угоду укладено без повідомлення поручителя та без його згоди, що також, за правилами ч. 1 ст. 559 ЦК України, є підставою для припинення дії договору поруки.

Повністю погодитися з такими висновками апеляційного суду неможна.

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 24 Постанови від 30 березня 2012 року (v0005740-12) «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову.

Таким чином, визнавати оскаржуваний правочин припиненим з підстав передбачених ч. 4 ст. 559 ЦК України підстави відсутні.

Не відповідають вимогам закону і висновки апеляційного суду про необхідність припинення договору поруки з підстав передбачуваних ч. 1 ст. 559 ЦК України (зміна зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності). Зі змісту заяви ОСОБА_7 про уточнення підстав позову (а.с. 67 т. 2) вбачається, що зустрічні позовні вимоги ґрунтуються на нормах ч. 4 ст. 559 ЦК України та умовах договору поруки, тому апеляційний суд вийшов за рамки заявлених позовних вимог.

Наведене вище свідчить про те, що районним судом надано повної та об'єктивної оцінки правовідносинам які виникли між сторонам і вирішено справу згідно із законом, а тому рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням в силі судового рішення суду першої інстанції, як того вимагає ст. 339 ЦПК України.