розглянувши у судовому засіданні справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (далі - ПрАТ «СК «Українська страхова група») до ОСОБА_1, публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (далі - ПАТ «СК «Уніка»), треті особи: регіональне представництво товариства з обмеженою відповідальністю фірми «СТВ», товариство з обмеженою відповідальністю «СТВ-Сівер», ОСОБА_2 про відшкодування у порядку регресу шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1, поданою через представника ОСОБА_3, на рішення Сумського районного суду Сумської області від 6 березня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 10 квітня 2012 року,-

У січні 2012 року ПрАТ «СК «Українська страхова група» звернулося до суду із позовом про відшкодування у порядку регресу шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, мотивуючи свої вимоги тим, що перерахована ПАТ «СК «Уніка» сума страхового відшкодування не покриває фактичного розміру шкоди, а тому просило стягнути з відповідача ОСОБА_1, визнаного винним у вчиненні ДТП, різницю у розмірі 6 130 грн. 64 коп.

Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 6 березня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 10 квітня 2012 року, позов задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «Українська страхова група» 6 130 грн. 64 коп. завданих збитків та 214 грн. 60 коп. судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та у задоволенні позовних вимог ПрАТ «СК «Українська страхова група» відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що вимоги позивача щодо стягнення невідшкодованої страховиком ПАТ «СК «Уніка» суми страхового відшкодування з ОСОБА_1 як з особи, визнаної винною у вчиненні ДТП, є обґрунтованими.

При цьому враховано, зокрема, положення ст. 993 ЦК України, а також ст. 27 Закону України «Про страхування», за змістом яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Інші норми закону, якими керувалися суди, на спірні правовідносини не поширюються.

Між тим, суди належним чином з'ясували обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, та дійшли обґрунтованих висновків, які доводами касаційної скарги не спростовуються, а тому підстави для скасування правильних по суті судових рішень відсутні.

Статтею 337 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскільки із матеріалів справи та змісту судових рішень не вбачається, що судами першої та апеляційної інстанцій допущено порушення норм матеріального чи процесуального права, які є підставами для скасування рішення, подана касаційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувані судові рішення - залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 336, 337, 345, 349 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_1, подану через представника ОСОБА_3, відхилити.

Рішення Сумського районного суду Сумської області від 6 березня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 10 квітня 2012 року залишити без змін.