Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

Дербенцевої Т.П., Карпенко С.О., Нагорняка В.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом державного підприємства «Дніпровський проектний інститут» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням у квартирі

за касаційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 6 грудня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2012 року, -

У березні 2010 року державне підприємство «Дніпровський проектний інститут» (далі - ДП «Дніпровський проектний інститут») звернулося до суду із вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачі зареєстровані у АДРЕСА_1, та перебуває на балансі ДП «Дніпровський проектний інститут».

Посилаючись на те, що з 25 квітня 2009 року відповідачі без поважних причин не проживають у спірній квартирі, ДП «Дніпровський проектний інститут» просило визнати їх такими, що втратили право користування жилим приміщенням.

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпро-петровська від 6 грудня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2012 року, позов задоволено. Визнано ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 такими, що втратили право користування жилими приміщеннями квартири АДРЕСА_1. Вирішено питання про судові витрати.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 порушують питання про скасування рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 6 грудня 2011 року, ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2012 року та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи, викладені у касаційній скарзі про порушення судами норм матеріального та процесуального права є безпідставними, висновки судів не спростовують та не дають підстав для скасування судових рішень.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, -

Касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 6 грудня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2012 року залишити без змін.