розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої неякісним виконанням робіт, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 2 грудня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 4 квітня 2012 року,

ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої неякісним виконанням робіт, посилаючись на те, що 3 жовтня 2007 року між нею та відповідачем укладено усний договір підряду, за яким ОСОБА_5 зобов'язався на свій ризик за завданням виконати роботу по укладці підлогової паркетної дошки, загальною площею 105,7 кв.м. у квартирі АДРЕСА_1, а вона зобов'язалась прийняти та оплатити виконану роботу. Однак, відповідач належним чином роботи не виконав, внаслідок чого позивач просила стягнути матеріальні збитки та моральну шкоду.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 2 грудня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 4 квітня 2012 року, позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої неякісним виконанням робіт задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 матеріальні збитки в розмірі 59 861 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 1 849 грн. та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 35 грн. В частині стягнення моральної шкоди відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 порушує питання про скасування оскаржуваних судових рішень, із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 3 жовтня 2007 року між позивачем та відповідачем укладено усний договір підряду, за яким ОСОБА_5 зобов'язався виконати роботу по укладці підлогової паркетної дошки загальною площею 105, 7 кв.м в належний ОСОБА_4 квартирі АДРЕСА_1, а позивач зобов'язалась прийняти належним чином та оплатити виконану роботу.

ОСОБА_5 виконав роботи по укладці підлогової паркетної дошки в належний ОСОБА_4 квартирі, а ОСОБА_4 оплатила йому його роботу.

В подальшому між сторонами виник спір з приводу того, що позивач вважала виконані роботи неякісними, а ОСОБА_5 вважав таку роботу виконано якісно і вчасно.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновками якого і погодився суд апеляційної інстанції, з урахуванням ст. ст. 840, 841, 847, 852 ЦК України, виходив з того, що висновками судової будівельно-технічної експертизи підтверджена істотність виявлених позивачем недоліків, що унеможливлюють відновлення первинного стану паркетного покриття загальною площею 105, 7 кв.м. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду, або інших істотних недоліків позивач має право на відшкодування збитків.

Однак такі висновки зроблено судами без належного з'ясування дійсних обставин справи, прав та обов'язків сторін, належної оцінки наданих ними доказів.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Заперечуючи проти позову та звертаючись до суду з апеляційною скаргою, відповідач посилався на те, що він у лютому 2007 року зобов'язувався виконати роботу по укладці підлогової паркетної дошки загальною площею 92 кв.м., роботи виконувалися з травня по середину грудня 2007 року поетапно, протягом виконання робіт претензій щодо якості виконаних робіт у замовника не було, 14 грудня 2007 року замовник повністю розрахувався за виконану роботу, та в обґрунтування своїх заперечень надав до матеріалів справи диск комп'ютерних файлів (фотографій) з вказаною (автоматично) датою зйомки виконаних поетапно робіт.

Проводячи оцінку поданих сторонами доказів, суди попередніх інстанцій зазначені вище обставини та надані відповідачем докази залишили поза увагою, не навели мотивів, з яких вважали відсутніми факти, якими обґрунтовувались заперечення за позовом та апеляційна скарга, в порушення ст.ст. 213, 214 ЦПК України не з'ясували: які істотні умови договору підряду щодо об'єму робіт, їх якості, були сторонами досягнуті і коли, початок та закінчення виконання робіт відповідачем, чи виконувалися роботи поетапно, як відбувалося прийняття робіт позивачем і коли, чи оглядалася виконана робота позивачем, чи було при виявленні допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків позивачем негайно заявлено про них підрядникові, чи була робота прийнята позивачем з/без перевірки; на підставі якого нормативного акта вимагається наявність спеціального дозволу на виконання вказаних підрядних робіт.

Також, відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 853 ЦК України якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза.

Не з'ясувавши вищевказані обставини щодо дотримання позивачем порядку прийняття виконаних робіт, суди попередніх інстанцій помилково обґрунтували оскаржувані рішення висновком експертизи та не звернули уваги на те, що відповідно до ч. 4 ст. 853 ЦК України експертиза призначається з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин після їх прийняття замовником відповідно до ч. ч.1, 2 ст. 853 ЦК України; обставини, що не з'ясовані судом, не були предметом дослідження експертної установи та підлягають доведенню сторонами у справі відповідно ст. ст. 58- 60 ЦПК України.

Способи захисту цивільних прав, у тому числі відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди чи моральної, визначені в ст. 16 ЦК України, перелік яких не є вичерпним.

Відповідно до ст. ст. 16, 837-864, 1192, 1209 ЦК України (435-15) позивач як споживач вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що відповідає змісту порушеного права, який враховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.

Проте, суди попередніх інстанцій, встановивши, що між сторонами склались договірні правовідносини за порушення яких главою 51 ЦК України (435-15) передбачено цивільно-правову відповідальність, здійснюючи посилання на ст. 1166 ЦК України, як підставу для задоволення позову, не з'ясували яке саме право позивача підлягає захистові: відшкодування збитків завданих внаслідок неналежного виконання умов договору підряду чи позадоговірна шкода (делікт).

За таких обставин, ухвалені у справі рішення суду не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 2 грудня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 4 квітня 2012 року скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.