розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання договорів недійсними, за касаційною скаргою ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 11 листопада 2011 року та ухвалу апеляційного суду м. Севастополя від 17 квітня 2011 року,

ОСОБА_4 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він є співвласником квартири АДРЕСА_1. Відповідач ОСОБА_6, яка також є співвласником вказаної квартири, 31 березня 2007 року незаконно, без його відома подарувала квартиру відповідачу ОСОБА_5, яка, в свою чергу, продала квартиру рідному діду, ОСОБА_7 Із наведених підстав позивач просив визнати вказані вище договори дарування й купівлі-продажу недійсними.

Рішенням Гагарінського районного суду м. Севастополя від 11 листопада 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Севастополя від 17 квітня 2011 року, позов задоволено.

У касаційній скарзі відповідачі просять скасувати судові рішення першої й апеляційної інстанцій, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Задовольняючи позов ОСОБА_4, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку, а також врахувавши обставини справи, дійшов правильного висновку у зв'язку з доведеністю позову відповідно до вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України та наявності передбачених законом підстав для визнання недійсними договорів дарування й купівлі-продажу, внаслідок укладення яких було порушено права позивача, як співвласника квартири.

Суди повно та всебічно розглянули справу, правильно визначились з характером спірних правовідносин та нормою права, яка підлягає застосуванню.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують, отже, рішення судів ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 11 листопада 2011 року та ухвалу апеляційного суду м. Севастополя від 17 квітня 2011 року залишити без зміни.