головуючого Євтушенко О.І., суддів: Євграфової Є.П., Завгородньої І.М.,Іваненко Ю.Г., Ситнік Ю.Г., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Феодосійського міського відділу Головного управління МВС України в Автономній Республіці Крим, третя особа - ОСОБА_8 про відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою Феодосійського міського відділу Головного управління МВС України в Автономній Республіці Крим на рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 24 квітня 2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 29 травня 2012 року,

У липні 2010 року позивачі звернулися до суду з даним позовом, в обґрунтування якого зазначили, що 19 березня 2010 року були незаконно доставлені у Феодосійський міський відділ ГУ МВС України Автономній Республіці Крим (далі - Феодосійський МВ ГУ МВС України в АР Крим), де знаходились з 1 години до 23 години. За цей час працівники міліції знущалися над ними та спричиняли тілесні ушкодження.

По даному факту порушена кримінальна справа відносно оперуповноваженого Феодосійського МВ ГУ МВС України в АР Крим ОСОБА_8 за злочин, передбачений ч.2 ст. 365 КК України.

Посилаючись на те, що цивільний позов в межах даної кримінальної справи про стягнення моральної шкоди залишений без задоволення, позивачі, уточнивши позовні вимоги, просили суд стягнути з Феодосійського МВ ГУ МВС України в АР Крим на користь ОСОБА_6 моральну шкоду у розмірі 350 000 гривень, на користь ОСОБА_7 - 150 000 гривень.

Рішенням Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 24 квітня 2012 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 29 травня 2012 року, позов задоволено частково.

Ухвалено стягнути з Феодосійського МВ ГУ МВС України в АР Крим на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування моральної шкоди 100 000 гривень.

Стягнути з Феодосійського МВ ГУ МВС України в АР Крим на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування моральної шкоди 100 000 гривень.

Стягнути з Феодосійського МВ ГУ МВС України в АР Крим на користь ОСОБА_7 в рахунок відшкодування моральної шкоди 50 000 гривень.

Вирішено питання про стягнення судових витрат.

В решті позову відмовлено.

У касаційні й скарзі Феодосійського МВ ГУ МВС України в АР Крим просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, встановив і виходив з того, що позивачі понесли моральні страждання в результаті безпідставного затримання Феодосійським МВ ГУ МВС України в АР Крим, де відносно них застосовувалися незаконні міри примушення, спричинені значні тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості, а тому дійшов висновку про наявність підстав для стягнення моральної шкоди, завданої незаконними діями працівника органу внутрішніх справ на підставі ст. 1166, ч.2 ст. 1167, ст. 1172 ЦК України.

З таким висновком судів повністю погодитись не можна з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст. 214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судами встановлено, що 19 березня 2010 року позивачі були незаконно доставлені у Феодосійський МВ ГУ МВС України в АР Крим, де знаходились з 1 години до 23 години. За цей час працівники міліції внаслідок протиправних дій спричиняли їм тілесні ушкодження, що підтверджується висновками судово-медичної експертизи.

Вироком Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 26 вересня 2011 року встановлено, що відносно позивачів мали місце протиправні дії з боку старшого оперуповноваженого оперативно-розшукового відділу карного розшуку Феодосійського МВ ГУ МВС України в АР Крим ОСОБА_8, якого визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України.

Виходячи з вимог ст.ст. 4, 5 ЦПК України, ст.ст. 28, 49, 50 КПК України, особа, якій злочином заподіяно моральну шкоду (внаслідок посягання на здоров'я, честь, гідність) має право пред'явити позов про її відшкодування у кримінальному процесі або в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність» (2135-12) .

Так, ст. 9 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» встановлено, що у випадках порушення прав і свобод людини в процесі здійснення оперативно-розшукової діяльності, орган внутрішніх справ зобов'язаний невідкладно поновити порушені права і відшкодувати заподіяні матеріальні та моральні збитки в повному обсязі.

Як роз'яснено у п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю орган державної влади, його посадовими або службовими особами, судам слід виходити з того, що зазначений орган має бути відповідачем у такій справі, якщо це передбачено відповідним законом.

Суд першої інстанції, дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для відшкодування позивачам моральної шкоди та вірно визначивши розмір її відшкодування не застосував закон, що регулює спірні правовідносини, а також в порушення норм процесуального права не залучив до участі у розгляді справи орган державного казначейства.

Апеляційний суд, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, на зазначені порушення норм процесуального та матеріального права уваги не звернув та помилково залишив без змін рішення суду першої інстанції.

За таких обставин судова колегія приходить до висновку, що судові рішення підлягають скасуванню з підстав, передбачених ст. 338 ЦПК України, з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 336, 338 ЦПК України, судова колегія суддів судової палати в цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу Феодосійського міського відділу Головного управління МВС України в Автономній Республіці Крим задовольнити частково.

Рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 24 квітня 2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 29 травня 2012 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.