розглянувши в судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_3 на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дружківського міського управління юстиції, зацікавлені особи: відділ державної виконавчої служби Дружківського міського управління юстиції, ОСОБА_4, ОСОБА_5 за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Дружківського міського суду Донецької області від 26 березня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 11 травня 2012 року,

У липні 2011 року ОСОБА_3 звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дружківського міського управління юстиції, в якій зазначала, що на підставі виконавчого листа Дружківського міського суду Донецької області про стягнення із заявника на користь ОСОБА_4 грошових коштів у розмірі 8 191 грн. 40 коп., було відкрите 14 вересня 2009 року виконавче провадження №14730429.

Згідно листа відповідача ОСОБА_3 від 22 червня 2011 року №К-62 пр-6/5/259/11-11 стало відомо, що єдиний житловий будинок, який належить їй та її чоловіку на праві спільної сумісної власності, був проданий 15 червня 2011 року на прилюдних торгах.

ОСОБА_3 зазначала, що відділ державної виконавчої служби Дружківського міського управління юстиції не мав права звертати стягнення на житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1, і проводити торги з його продажу, оскільки вказаний будинок було придбано згідно договору купівлі-продажу від 4 червня 2008 року в період шлюбу ОСОБА_3 з її чоловіком - ОСОБА_6, тобто цей будинок є їхньою спільною сумісною власністю, як майно, що придбане у шлюбуі за спільні кошти, а тому згідно з п. 6 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець повинен був звернутися до суду з поданням для визначення частки боржника у спільному майні. Крім того, вказаний будинок є для заявника та його сім'ї єдиним житловим приміщенням, а сума боргу, що складає 8 191 грн. 40 коп., є меншою 10-ти розмірів мінімальної заробітної плати.

ОСОБА_3 неодноразово уточнювала вимоги скарги та з урахуванням уточнень просила визнати дії державного виконавця відділ державної виконавчої служби Дружківського міського управління юстиції відносно звернення стягнення на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 неправомірними; визнати дії державного виконавця відділ державної виконавчої служби Дружківського міського управління юстиції щодо організації та проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, а саме передачу 13 квітня 2011 року та 18 травня 2011 року на реалізацію житлового будинку та оцінку майна згідно актів про переоцінку майна-неправомірними, а також просила визнати прилюдні торги по реалізації майна недійсними.

22 листопада 2011 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_7 звернувся до суду з заявою, в якій просив вимоги в частині визнання недійсними прилюдних торгів від 15 червня 2011 року залишити без розгляду.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 26 березня 2012 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 11 травня 2012 року, вимоги ОСОБА_3 щодо визнання недійсними прилюдних торгів по реалізації майна від 15 червня 2011 року (лот №601413 АДРЕСА_1) залишено без розгляду. Скаргу ОСОБА_3 на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дружківського міського управління юстиції залишено без задоволення.

У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судами встановлено, що постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дружківського міського управління юстиції 14 вересня 2009 року відкрито виконавче провадження по виконавчому листу №2-1331 від 1 вересня 2009 року з примусового виконання рішення Дружківського міського суду Донецької області від 21 серпня 2009 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 суми у розмірі 8 191,40 грн.

До 16 березня 2010 року вказане рішення добровільно боржником не виконано, у зв'язку з чим державний виконавець звернув стягнення на майно боржника ОСОБА_3 - АДРЕСА_1.

Акт опису та арешту вказаного будинку від 16 березня 2010 року було складено у присутності ОСОБА_3 Зауважень щодо акту опису й арешту майна з боку ОСОБА_3 не надано. Копію Акту отримано ОСОБА_3 та роз'яснено останній її право на оскарження дій державного виконавця, про що свідчить її підпис в Акті.

Постановою державного виконавця державної виконавчої служби Дружківського міського управління юстиції від 21 грудня 2010 року призначено оцінювачем ЧП «ОСОБА_10» для оцінки майна боржника ОСОБА_3, описаного згідно акту опису та арешту від 16 березня 2010 року АА №526645.

ОСОБА_3 погодилася на реалізацію її будинку торгівельною організацією ТОВ «ЮНОР», про що свідчить її заява на ім'я в.о. начальника відділу державної виконавчої служби Дружківського міського управління юстиції Потапенко Д.П.

Призначені на 7 квітня 2011 року та 12 травня 2011 року прилюдні торги по реалізації по реалізації арештованого нерухомого майна, яке є власністю ОСОБА_3, не відбулися за відсутністю купівельного попиту, у зв'язку з чим державний виконавець відповідно до вимог ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» провів переоцінку непроданого майна, про що складено Акти переоцінки від 13 квітня 2011 року та 18 травня 2011 року.

Згідно із протоколом від 15 червня 2011 року переможцем аукціону з продажу житлового АДРЕСА_1 визнано ОСОБА_5

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дружківського міського управління юстиції щодо арешту та опису майна ОСОБА_3 є законними.

Так, Закон України «Про виконавче провадження» (606-14) визначає умови та порядок виконання, зокрема, рішень судів, що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку. Сторонами у виконавчому провадженні є стягувачі і боржники. Вони мають право знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, заявляти клопотання, брати участь у проведенні виконавчих дій, давати усні і письмові пояснення в процесі виконавчих дій, висловлювати свої доводи, міркування з усіх питань, що виникають в ході виконавчого провадження, у тому числі при проведенні експертизи, заявляти відводи та оскаржувати дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження та користуються іншими правами, наданими вказаним Законом (606-14) .

Боржник зобов'язаний у строк, встановлений державним виконавцем, надати достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, рахунки в банках та фінансових установах, своєчасно з'являтися за викликом державного виконавця, письмово повідомляти державного виконавця про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Боржник ОСОБА_3 своїх обов'язків належним чином не виконувала й своїми правами не скористалась у процесі виконання судових рішень, зокрема, у строк, встановлений державним виконавцем, не надала достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким вона володіє спільно з ОСОБА_6

Судами правильно встановлено, що ОСОБА_6 не повідомляв відділ державної виконавчої служби Дружківського міського управління юстиції про наявність у майні ОСОБА_3 - спірному будинку його частки, а також не звертався до суду за захистом свого права у зв'язку з арештом його частки у спільному майні подружжя ОСОБА_3. Інформація про реалізацію АДРЕСА_1 публікувалась на відповідному сайті ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України та на адресу боржника ОСОБА_3 ТОВ «ЮНОР» надіслало інформацію по проведенню аукціону з реалізації арештованого майна.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що при прийнятті постанови про арешт та опис майна ОСОБА_3 та при складенні акту про переоцінку майна у квітні і травні 2011 року державний виконавець діяв у межах Закону України «Про виконавче провадження» (606-14) .

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

З урахуванням вказаних норм, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги та вважає, що судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційних скарг про неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права безпідставні.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ