розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Гошівської сільської ради Овруцького району Житомирської області про визнання права власності на спадкове майно за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Чернігівської області від 02 лютого 2012 року,

У листопаді 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду із вищевказаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_4, після смерті якої відкрилась спадщина на належне матері майно, вона як спадкоємець за заповітом прийняла спадщину, проте отримати свідоцтво про право на спадщину за законом не може у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно. Тому просила визнати за нею право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 Житомирської області на земельні ділянки площею 0,25 га для обслуговування житлового будинку і господарських споруд та 0,27 га для ведення особистого підсобного господарства, та невиплачену одноразову допомогу жінкам, яким присвоєно почесне звання України «Мати-героїня», передбачену указом Президента України від 05 травня 2009 року у розмірі 6 690 грн.

Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 09 грудня 2010 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_3 право власності на домоволодіння АДРЕСА_1, яке належало померлій ОСОБА_4 на праві приватної власності. Визнано за ОСОБА_3 право власності на земельні ділянки площею 0,25 га для обслуговування житлового будинку та господарських побудов та 0,27 га для ведення особистого підсобного господарства, які були передані у приватну власність ОСОБА_4 на підставі рішення 10 сесії ХХІІ скликання Гошівської сільської ради Овруцького району від 24 листопада 1997 року. Визнано за ОСОБА_3 право власності на невиплачену одноразову винагороду жінкам, яким присвоєно почесне звання України «Мати-героїня», передбачену указом Президента України від 05 травня 2009 року у розмірі 6 690 грн., яка призначена померлій ОСОБА_4

На зазначене рішення суду першої інстанції в частині визнання права власності на невиплачену померлій ОСОБА_4 одноразову винагороду жінкам, яким присвоєно почесне звання України «Мати-героїня», передбачену указом Президента України від 05 травня 2009 року в сумі 6690 грн. управлінням праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області, яке не брало участі у розгляді справи в суді першої інстанції, була подана апеляційна скарга.

Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 02 лютого 2012 року рішення суду першої інстанції у частині визнання за ОСОБА_3 права власності на невиплачену одноразову винагороду жінкам, яким присвоєно почесне звання України «Мати-героїня», передбачену указом Президента України від 05 травня 2009 року у розмірі 6 690 грн. скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення про відмову у позові.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення, апеляційного суду, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Гошівською сільською радою Овруцького району Житомирської області ухвалені у справі судові рішення в касаційному порядку не оскаржувались.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що на підставі ст. ст. 1268, 1219 ЦК України, ст. 120 ЗК України та ст. 1227 ЦК України за позивачкою слід визнати право власності на домоволодіння, земельні ділянки та на невиплачену одноразову винагороду жінкам, яким присвоєно почесне звання України «Мати-героїня».

Скасовуючи рішення суду першої інстанції у частині визнання права власності на невиплачену одноразову винагороду жінкам, яким присвоєно почесне звання України «Мати-героїня», передбачену указом Президента України від 05 травня 2009 року у розмірі 6 690 грн., суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачка не має права на отримання вказаної винагороди на підставі ст. 1227 ЦК України, оскільки кошти були перераховані на рахунок ОСОБА_4, після її смерті.

З такими висновками апеляційного суду погодитись не можна, оскільки ці висновки суперечать вимогам закону та не ґрунтуються на матеріалах справи.

По справі встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_4 (а. с. 16).

ОСОБА_3 є спадкоємцем за заповітом від 22 жовтня 1999 року, інших спадкоємців, які б претендували на спадщину, немає (а. с. 7-8).

Відповідно до ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Як зазначено у листі управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області від 19 листопада 2010 року № 03-6200, ОСОБА_4 указом Президента України від 5 травня 2009 року було присвоєно почесне звання «Мати-героїня», 09 грудня 2009 року вона звернулася з документами за виплатою одноразової винагороди жінкам, яким присвоєно почесне звання України "Мати-героїня" у розмірі 6 690 грн. Відповідно до поданих документів їй було проведено нарахування одноразової виплати та ОСОБА_4 була включена до відомостей на виплату зазначеної одноразової винагороди.

Кошти для виплати винагороди на центр поштового зв'язку № 5 були перераховані 06 липня 2010 року, тобто після смерті ОСОБА_4 (а. с. 13).

Проте у матеріалах справи не має даних, коли саме було проведено нарахування вказаної винагороди ОСОБА_4 та включено її до відомостей на виплату.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_3 у цій частині, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що рішення про визнання її права на зазначену одноразову винагороду може вплинути на права і обов'язки управління праці та соціального захисту населення та в порушення вимог ч. 2 ст. 35 ЦПК України не залучив управління до участі у справі в якості третьої особи.

Вказане порушення норм процесуального права потягло за собою неповне з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення позову в частині визнання права на одноразову винагороду, передбачену указом Президента України від 05 травня 2009 року у розмірі 6 690 грн., зокрема, встановлення часу нарахування винагороди ОСОБА_4

Суд апеляційної інстанції у порушення ст. 303 ЦПК України на вказане уваги не звернув та перевіряючи доводи апеляційної скарги не з'ясував, коли була нарахована одноразова винагорода ОСОБА_4

Оскільки судові рішення у даній справі в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_3 про визнання права власності на невиплачену одноразову винагороду жінкам, яким присвоєно почесне звання України «Мати-героїня», передбачену указом Президента України від 05 травня 2009 року, ухвалені з порушенням норм матеріального і процесуального права, такі в цій частині підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 333, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 09 грудня 2010 року та рішення апеляційного суду Чернігівської області від 02 лютого 2012 року у частині позовних вимог ОСОБА_3 про визнання права власності на невиплачену одноразову винагороду жінкам, яким присвоєно почесне звання України «Мати-героїня», передбачену указом Президента України від 05 травня 2009 року у розмірі 6 690 грн. скасувати, справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.