розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи: Самарська районна в м. Дніпропетровську рада, ОСОБА_6, Дніпропетровська міська рада, про усунення перешкод у користуванні частиною домоволодіння та визначення порядку користування земельною ділянкою за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2012 року,

У вересні 2010 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила усунути перешкоди у користуванні частиною домоволодіння, яка належить їй на праві власності, та визначити порядок користування земельною ділянкою.

Свої вимоги мотивувала тим, що вона та відповідач є співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1 у м. Дніпропетровську. Їй, на підставі договору дарування № 1885 від 17 липня 2009 року, належить 45/100 частин домоволодіння, відповідачу - 55/100 частин. Домоволодіння розташоване на земельній ділянці площею 653 кв.м, яка знаходиться у загальному користуванні співвласників. Відповідач чинить їй перешкоди в користуванні домоволодінням та земельною ділянкою.

Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2012 року вимоги стосовно визначення порядку користування земельною ділянкою залишені без розгляду за заявою позивача.

Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2012 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, законність та обґрунтованість судових рішень в межах касаційного оскарження, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Із матеріалів справи убачається, що оскаржувані судові рішення ухвалені із додержанням норм матеріального та процесуального права.

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі були предметом дослідження судами першої і апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки судами, при їх дослідженні та встановленні, були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку про те, що судами при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. ст. 338- 341 ЦПК України є підставами для скасування судових рішень.

Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2012 року залишити без змін.