Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

Черненко В.А., Диби В.Г., Червинської М.Є.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Криворізького міського Управління ГУ МВС України у Дніпропетровській області, Державного казначейства України, Дніпропетровської обласної прокуратури, прокуратури Тернівського району м. Кривого Рогу, Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури, за касаційною скаргою Державної казначейської служби України на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 березня 2011 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 вересня 2011 року,

У березні 2006 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд стягнути з Криворізького міського управління ГУ МВС України у Дніпропетровській області на його користь 4 146 грн. 32 коп. у відшкодування матеріальної шкоди та 800 тис. грн. у відшкодування моральної шкоди.

Свої вимоги мотивував тим, що він незаконно був взятий під варту у якості підсудного і відносно нього судом розглядалася кримінальна справа за злочин, який він не вчиняв. Зазначав, що незаконним триманням під вартою йому було завдано моральну шкоду.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 30 березня 2011 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Стягнуто з Державного казначейства України на користь ОСОБА_4 40 тис. грн. у відшкодування моральної шкоди.

У решті позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 вересня 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Стягнуто з Державного казначейства України на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 2 054 грн. 56 коп. та моральну шкоду у розмірі 100 тис. грн.

У решті позову відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі Державна казначейська служба України, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, законність та обґрунтованість судових рішень в межах касаційного оскарження, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, правильно встановив характер спірних правовідносин сторін у справі та застосував норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, вирішив спір з урахуванням конкретних обставин справи з дотриманням норм процесуального права.

Доводи, наведені у касаційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів попередніх інстанцій по їх оцінці.

Доводи касаційної скарги, зміст оскаржуваного рішення апеляційного суду не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. ст. 338- 341 ЦПК України є підставами для скасування судового рішення.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Державної казначейської служби України відхилити.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 вересня 2011 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.