розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Березівського РВ ГУМВС України в Одеській області, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про захист честі, гідності та ділової репутації, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди, завданої адміністративним переслідуванням, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 5 грудня 2011 року,

У січні 2007 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зазначеним позовом, який згодом уточнила, мотивуючи свої вимоги тим, що незаконними адміністративними протоколами, складеними відповідачами відносно неї, та окремою постановою порушені її права на повагу до честі і гідності, недоторканість ділової репутації.

Просила встановити факт грубого порушення відповідачами її громадянських прав щодо поваги гідності та недоторканості, захистити її честь, гідність та ділову репутацію, зобов'язати відповідачів принести їй публічне вибачення через засоби масової інформації, а саме газету «Степовий маяк», та направити за місцем її роботи до загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3 м. Березівка відомості про закриття провадження у адміністративних справах відносно неї за відсутності в її діях складу та події адміністративного правопорушення; стягнути з Березівського РВ ГУМВС України в Одеській області на її користь втрачений заробіток у зв'язку з участю в судовому засіданні 10 листопада 2006 року з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, який станом на 12 серпня 2011 року становить 35 гривень; моральну шкоду в розмірі 40 000 гривень.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 12 серпня 2011 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 5 грудня 2011 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 12 серпня 2011 року залишено без розгляду.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати ухвалу апеляційного суду Одеської області від 5 грудня 2011 року, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши в межах касаційної скарги правильність застосування судом норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Залишаючи без розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 12 серпня 2011 року, апеляційний суд виходив з того, що заявником не виконані вимоги ухвали апеляційного суду від 16 листопада 2011 року щодо сплати судового збору.

Проте повністю з таким висновком суду погодитися не можна.

Як убачається з матеріалів справи, що надійшли до суду апеляційної інстанції 18 листопада 2011 року, заявник у доповненнях до апеляційної скарги від 31 серпня 2011 року, та у заяві від 30 листопада 2011 року порушувала питання про звільнення її від сплати судового збору або відстрочення сплати до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 82 ЦПК України у редакції, чинній на час постановлення ухвали, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Суд апеляційної інстанції, у порушення наведених вимог процесуального законодавства, не вирішивши клопотання ОСОБА_3 про звільнення від сплати судового збору чи відстрочення його сплати, передчасно зробив висновок про невиконання заявником вимог ухвали суду від 16 листопада 2011 року.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 297 ЦПК України у редакції, чинній на час постановлення ухвали, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 121 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Апеляційний суд, усупереч зазначених норм процесуального права, помилково залишив апеляційну скаргу без розгляду.

Таким чином, ухвала суду апеляційної інстанції від 5 грудня 2011 року підлягає скасуванню з передачею питання про відкриття апеляційного провадження на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ