Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Євтушенко О.І., Журавель В.І., Ситнік О.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк», треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, орган опіки та піклування Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання недійсним договору іпотеки, додаткового договору, скасувати заборони на відчуження нерухомого майна, скасування державної реєстрації іпотеки нерухомого майна, зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_7 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 06 червня 2012 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 11 липня 2012 року, -

ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, у якому зазначала, що 25 березня 2008 року між ОСОБА_5 та ВАТ «Ерсте Банк», правонаступником якого є ПАТ «Ерсте Банк», укладено кредитний договір № 014\1975\2\12І41 за умовами якого банк надав ОСОБА_5 кредит у розмірі 127 260 доларів США. У забезпечення виконання зобов'язань між сторонами було укладено договір іпотеки.

Вважала, що при укладенні договору іпотеки були порушені права її малолітньої дитини ОСОБА_8, оскільки дозвіл на укладення такого договору орган опіки та піклування не надавав.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 06 червня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 11 липня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_7, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, та направити справу на новий розгляд.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи у касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено, що на забезпечення виконання взятих на себе зобов'язань за кредитним договором від 25 березня 2008 року було укладено договір іпотеки №014\1975\2\12141, за умовами якого ОСОБА_5 передав ПАТ «Ерсте Банк» у іпотеку майнові права на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 24).

11 грудня 2009 року між ОСОБА_5 та ПАТ «Ерсте Банк» укладено додатковий договір №1 до договору іпотеки, яким внесено зміни щодо предмета іпотеки і вказано, що у іпотеку передано квартиру АДРЕСА_1, свідоцтво про право власності на яку видано на ім'я ОСОБА_5

Згідно з довідкою ТОВ «Житло-Сервіс Груп» № 15/02 від 10 лютого 2012 року у квартирі АДРЕСА_1, зареєстровані з 23 жовтня 2010 ОСОБА_4 з малолітньою донькою ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 148).

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.

З матеріалів справи вбачається, що предметом договору іпотеки були майнові права на трикімнатну квартиру, будівництво якої на момент укладення договору завершеним не було і на момент укладення договору малолітня дитина не була зареєстрована за адресою предмета іпотеки - у квартирі АДРЕСА_1, не проживала у ній та не мала права користування нею, реєстрація проведена після внесення змін до кредитного договору, а тому підстав вважати, що права малолітньої дитини були порушені не має.

Суди обґрунтовано відмовили у задоволенні позову. Доводи касаційної скарги на правильність висновків суду не впливають та їх не спростовують.

Згідно ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи дотримано вимоги закону, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 06 червня 2012 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 11 липня 2012 року залишити без зміни.