розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, Державного підприємства «Кіровоградський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації, Державного казначейства України про скасування наказу про розірвання контракту, звільнення з посади та поновлення на роботі за касаційними скаргами ОСОБА_3 на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15 грудня 2011 року, ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 8 лютого 2012 року та рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 8 лютого 2012 року,

У вересні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, ДП «Кіровоградський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації, Державного казначейства України про скасування наказу про розірвання контракту, звільнення з посади та поновлення на роботі.

Позивач посилався на те, що наказом №112-к від 11 березня 2010 року він був призначений на посаду директора Державного підприємства «Кіровоградський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації».

На підставі акту позапланової перевірки Державного підприємства «Кіровоградський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації» від 10 червня 2011 року наказом голови комісії з реорганізації Держспоживстандарту України №355-к від 4 серпня 2011 року, контракт від 19 жовтня 2007 року укладений Держспоживстандартом України з директором державного підприємства «Кіровоградський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації» ОСОБА_3 розірвано, його було звільнено з займаної посади на підставі п. 8 ст. 36 КЗпП України. Звільнення відбулося на підставі акту перевірки, де були зазначені порушення, за які його не було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Позивач зазначав, що наказ про звільнення незаконним, оскільки відповідачем порушенні вимоги ч. 3 ст. 40 КЗпП України якими передбачено, що не допускається звільнення працівника з ініціативи власника, або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності, а також перебування працівника у відпустці.

До того ж зазначав, що з наказом про звільнення його ознайомлено не було, копія наказу та трудова книжка у порушення вимог ст. 47 КЗпП України йому не видавалась.

Також при звільненні порушено вимоги ст. 149 КЗпП Укрраїни.

Крім того, вважав, що голова комісії з реорганізації Держспоживстандарту України ОСОБА_4 взагалі не мав повноважень підписувати, як наказ про проведення позапланової перевірки, так і наказ про його звільнення, оскільки указом Президента України за № 610/2011 від 24 травня 2011 року ОСОБА_4 звільнено з посади заступника голови Державної служби технічного регулювання України (в який реорганізується Держспоживстандарт України).

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 10 листопада 2011 року позов ОСОБА_3 задоволено, поновлено ОСОБА_3 на посаді директора ДП «Кіровоградський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації» з 4 серпня 2011 року, вирішено питання стосовно судових витрат.

ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15 грудня 2011 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 8 лютого 2012 року, заяву було залишено без задоволення.

Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 8 лютого 2012 року апеляційну скаргу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики задоволено, рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 10 листопада 2011 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.

У касаційних скаргах ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції та скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні.

Обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судами встановлено, що 19 жовтня 2007 року між Держспоживстандартом України та директором державного підприємства «Кіровоградський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації» ОСОБА_3 було укладено контракт терміном з 19 жовтня 2007 року по 31 грудня 2011 року.

На підставі наказу Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 30 травня 2011 року №50-в робочою групою було проведено позапланову перевірку окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Кіровоградстандартметрологія». За результатами перевірки було складено акт, висновки якого свідчать про те, що посадовими особами ДП «Кіровоградстандартметрологія», в тому числі і позивачем, не виконуються в повному обсязі свої посадові обов'язки згідно посадових інструкцій, ігноруються вимоги законодавства України та вимоги, викладені в наказах Держспоживстандарту України і не дотримуються вимоги внутрішніх Інструкцій та Положень.

Наказом голови комісії з реорганізації Держспоживстандарту України №355-к від 4 серпня 2011 року на підставі висновків позапланової перевірки, зазначених в акті, контракт з позивачем було розірвано та зазначено в наказі, що видати наказ про звільнення позивача з посади директора ДП «Кіровоградстандартметрологія» на підставі п. 8 ст. 36 КЗпП України та у відповідності до п.28 Контракту в день його виходу з лікарняного на роботу у відповідності до вимог законодавства про працю.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем при звільненні позивача порушено вимоги ч.3 ст. 40 КЗпП України. Крім того, суд виходив з того, що голова комісії з реорганізації Держспоживстандарту України ОСОБА_4 не мав повноважень підписувати наказ про звільнення позивача.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що контрактом додатковими підставами дострокового розірвання трудового договору передбачені випадки, зазначені в підпункті «а» пункту 28 контракту. Порушення, пов'язані з систематичним невиконанням позивачем, як керівником, обов'язків, покладених на нього контрактом та законодавчими актами України, знайшли своє підтвердження в акті перевірки. Доказів того, що висновки комісії були спростовані компетентними органами, крім особистих пояснень, позивачем не надано. Також суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_4 мав повноваження підписувати наказ про розірвання контракту з позивачем.

Згідно з п. 8 ст. 36 КЗпП України підставами для припинення трудового договору є підстави, передбачені контрактом.

Згідно з ч. 3 ст. 21 КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Виходячи з особливостей зазначеної форми трудового договору, спрямованої на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівників з урахуванням їх індивідуальних здібностей і професійних навичків, при укладенні контракту закон надав право сторонам самим встановлювати їх права, обов'язки та відповідальність, зокрема, як передбачену нормами Кодексу законів про працю України (322-08) , так і підвищену відповідальність керівника та додаткові підстави розірвання трудового договору.

За порушення трудової дисципліни чинним трудовим законодавством передбачено застосування до працівника дисциплінарних стягнень та заходів впливу.

Відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки одне з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підстави, передбачені контрактом, є самостійною підставою припинення трудового договору, а його розірвання не є дисциплінарним стягненням. Таким чином, положення ст. 147 КЗпП України, на порушення яких як на підставу поновлення позивача на роботі послався суд першої інстанції, на спірні правовідносини не поширюється.

Суд апеляційної інстанції правильно виходив з того, що норма ч. 3 ст. 40 КЗпП України застосовується лише до правовідносин щодо розірвання трудового договору з ініціативи власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу (ст. ст. 40, 41 КЗпП України) і не поширюється на випадки припинення трудового договору з інших підстав, зокрема, передбачених п. 8 ст. 36 КЗпП України.

Також встановлено, що Указом Президента України за №611\2011 (611/2011) від 24 травня 2011 року ОСОБА_4 призначено першим заступником Голови Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України за №2219-р від 10 грудня 2010 року (2219-2010-р) та за №578-р від 22 червня 2011 року (578-2011-р) створено комісію з проведення реорганізації центральних органів виконавчої влади на чолі з першими заступниками керівників таких органів, а саме, Держспоживстандарт на першого заступника Голови Держспоживінспекції ОСОБА_4

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України за №170 від 8 лютого 1996 року (170-96-п) право підписувати документи щодо припинення органу виконавчої влади або територіального органу надається голові комісії з моменту його затвердження до дня внесення запису про державну реєстрацію припинення органу виконавчої влади або територіального органу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Станом на 15 грудня 2011 року Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики не ліквідовано і перебуває у стані реорганізації (припинення підприємницької діяльності), що підтверджуються Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Отже, голова комісії з ліквідації центрального органу державної виконавчої влади ОСОБА_4 мав повноваження вирішувати в установленому порядку питання щодо вивільнення працівників, оскільки виконував обов'язки керівника Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики.

Враховуючи вказане, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що Голова комісії з реорганізації Держспоживстандарту ОСОБА_4 мав повноваження підписувати наказ від 4 серпня 2011 року №355-к про розірвання контракту з директором ДП «Кіровоградстандартметрологія» ОСОБА_3

При цьому, залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення вказаної заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

З урахуванням вказаних норм, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги на рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 8 лютого 2012 року та касаційної скарги на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15 грудня 2011 року і ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 8 лютого 2012 року вважає, що судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційних скарг про неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права безпідставні.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційні скарги ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15 грудня 2011 року, ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 8 лютого 2012 року та рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 8 лютого 2012 року залишити без змін.