Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Наумчука М. І.,

суддів: Висоцької В. С., Коротуна В. М.,

Остапчука Д. О., Умнової О. В.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсним договору дарування, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 13 лютого 2012 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 26 березня 2012 року,

У вересні 2011 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання недійсним договору дарування 2/3 частини квартири АДРЕСА_1, який було посвідчено 25 грудня 2004 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстром № 16996.

Посилався на те, що він не мав наміру дарувати свою частину квартири, а уклав оспорюваний правочин з метою уникнення її арешту за невиконаним борговим зобов'язанням.

Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 13 лютого 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 26 березня 2012 року, у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За правилами ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що позивач не довів обставин, на які посилався як на обґрунтування своїх вимог та пропустив строк позовної давності.

Такі висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на законі.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 25 грудня 2004 року між ОСОБА_3, його матір'ю ОСОБА_7 та братом позивача ОСОБА_8 було укладено договір дарування, за яким останньому було подаровано 2/3 частини квартири АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 помер.

Спадкоємцями за законом померлого ОСОБА_8 є відповідачі по справі - його донька ОСОБА_4 та його дружина ОСОБА_5

Обґрунтовуючи вимоги щодо визнання зазначеного договору дарування недійсним та посилаючись на приписи ст. 234 ЦК України, ОСОБА_3 вказував на те, що не мав наміру дарувати належну йому на праві власності частину квартири, а уклав оспорюваний правочин з метою уникнення її арешту за невиконаним борговим зобов'язанням.

Вирішуючи спір по суті, у відповідності до приписів ст. ст. 212- 214, 303 ЦПК України, суди виходили з безпідставності заявлених вимог, оскільки у матеріалах справи відсутні будь-які дані про наявність підстав для визнання оспорюваного договору дарування недійсним.

В той же час, посилання судів, як на підставу відмови у позові, на пропуск ОСОБА_3 строку позовної давності, не впливає на висновок судів про необґрунтованість заявленого позову.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги про неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права безпідставні.

У відповідності до ст. 337 ЦПК України розглянувши касаційну скаргу на рішення суду, суд касаційної інстанції відхиляє скаргу і залишає рішення суду без змін.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відхилення касаційної скарги і залишення рішення суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду без змін.

Керуючись ст.ст. 335, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 13 лютого 2012 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 26 березня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.