Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Юровської Г.В., Дербенцевої Т.П., Сімоненко В.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом комунального підприємства «Водоканал» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення, за касаційною скаргою комунального підприємства «Водоканал» на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 23 грудня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 22 березня 2011 року,

У квітні 2010 року КП «Водоканал» звернулось до суду із вказаним позовом, в якому просило стягнути з відповідачів, які мешкають у квартирі АДРЕСА_1 та користуються послугами з водопостачання та водовідведення заборгованість за отримані послуги за період з 1 серпня 2008 року по 1 травня 2010 року в розмірі 1 233 грн. 66 коп.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 23 грудня 2010 року позов КП «Водоканал» задоволено частково: стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь позивача заборгованість за надані послуги в сумі 623 грн. 48 коп., а також вирішено питання про судові витрати.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 22 березня 2011 року рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 23 грудня 2010 року залишено без змін.

У касаційній скарзі комунальне підприємство «Водоканал» порушує питання про скасування судових рішень та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог в повному об'ємі, мотивуючи свою вимогу порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Задовольняючи частково позовні вимоги КП «Водоканал», суди обґрунтовано виходили з того, що позивач у визначеному законом порядку здійснював надання відповідачам послуг з водопостачання та водовідведення, і, у період з 1 серпня 2007 року по 31 березня 2009 року нарахування вартості послуг здійснювалось відповідно до показів лічильника, встановленого на вводі будинку на двох осіб, а з 1 лютого 2010 року - відповідно до норм водоспоживання, визначених рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 327 від 26 серпня 2004 року, з 17 липня 2009 року - у квартирі відповідачів встановлено лічильник і нарахування здійснювалось за його показами.

Оскільки відповідачі не здійснювали у повному обсязі оплати за отримані послуги, унаслідок чого утворилась заборгованість, суди обґрунтовано на підставі вимог ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» та ст. 543 ЦК України дійшли висновку про те, що на користь позивача з відповідачів у солідарному порядку підлягає стягненню заборгованість за отримані послуги за період з 1 серпня 2008 року по 1 травня 2010 року саме в розмірі 623 грн. 48 коп., з урахуванням вже внесених відповідачами коштів на погашення заборгованості в розмірі 996 грн. 10 коп.

Також правильно судами не взято до уваги доводи позивача про те, що здійснене відповідачами у спірний період часткове погашення заборгованості за отримані послуги направлене саме на погашення попередньої суми заборгованості за інший, минулий період, оскільки належних доказів на підтвердження саме здійснення оплати відповідачами заборгованості за минулий період та законності зарахування цих коштів позивачем не надано, крім того, згідно із довідкою, наданою КП «Водоканал» (а.с. 65), відповідачі на період 1 серпня 2008 року заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення не мали.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу комунального підприємства «Водоканал» відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 23 грудня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 22 березня 2011 року залишити без зміни.