розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа: ОСОБА_6, про визнання договору недійсним за касаційною скаргою ОСОБА_4, поданою її представником ОСОБА_7, на рішення апеляційного суду Вінницької області від 5 квітня 2012 року, -

У жовтні 2011 року ОСОБА_4 звернулась до суду з указаним позовом, в якому просила визнати недійсним договір оренди нежитлових приміщень, укладений 14 жовтня 2008 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, стягнути з відповідача на її користь судові витрати.

Свої вимоги мотивувала тим, що 14 жовтня 2008 року ОСОБА_5, не маючи відповідних повноважень, від її імені уклав із ОСОБА_6 договір оренди № 3/14 нежитлових приміщень, які розташовані на розі вулиць Сортувальна та Здолбунівська у м. Києві загальною площею 120 кв. м, при цьому, без її відома використав її печатку. Цього ж дня ОСОБА_5 та ОСОБА_6 склали та підписали акт прийому - передачі вищезазначених приміщень. У подальшому ОСОБА_5 на протязі 2008 - 2009 років від її імені підписував платіжні доручення на перерахування коштів за оренду нежилого приміщення з рахунку, який належав їй, хоча вона не укладала з ним будь - якого договору чи доручення на представлення її інтересів.

Рішенням Староміського районного суду м. Вінниці від 20 лютого 2012 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Визнано недійсним договір оренди нежитлових приміщень укладений 14 жовтня 2008 року між ОСОБА_5 від імені ОСОБА_4 і ОСОБА_6 та стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 витрати по оплаті судового збору у розмірі 171 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 5 квітня 2012 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення апеляційного суду і направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах касаційного оскарження, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи в цій частині нове рішення про відмову у позові, правильно встановив характер спірних правовідносин сторін у справі та застосував норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, вирішив спір з урахуванням конкретних обставин справи з дотриманням норм процесуального права.

Доводи, наведені у касаційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою заявника з висновком апеляційного суду по їх оцінці.

Доводи касаційної скарги, зміст оскаржуваного рішення апеляційного суду не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. ст. 338- 341 ЦПК України є підставами для скасування судових рішень.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ