Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого: Луспеника Д.Д.,

суддів: Гулька Б.І., Хопти С.Ф.,

Лесько А.О., Черненко В.А.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Технополімерсервіс», співвідповідач фізична особа-підприємець ОСОБА_4 про захист прав споживачів за касаційною скаргою ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_3, на рішення апеляційного суду міста Севастополя від 26 січня 2012 року,

У грудні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду із вищевказаним позовом, посилаючись на те, що у жовтні 2005 року його сім'я придбала у підприємця ОСОБА_4 полімерно-піщану черепицю виробництва ТОВ "Технополімерсервіс" у кількості 235 кв.м. та інші супутні матеріали на суму 15 660 грн., гарантійний термін експлуатації черепиці - 50 років. У 2006 році черепицю було укладено на гараж позивача, а у 2008 році - на його будинок. Влітку 2009 року черепиця почала розсипатися, про що позивач довів до відома керівництву ТОВ "Технополімерсервіс", проте товариство відмовилось замінити черепицю. Неправомірна відмова усунути недоліки товару, необхідність додаткових зусиль з демонтажу бракованої черепиці, та закупка нової в іншого виробника, хвороба дружини, що пов'язана з неправомірними діями відповідача, спричинили позивачу моральну шкоду. У зв'язку з цим просив стягнути з ТОВ "Технополімерсервіс" матеріальну шкоду у розмірі 78 770 грн., неустойку у розмірі 23 333грн. 40 коп., витрати з проведення оцінки заподіяної шкоди у розмірі 800 грн. та відшкодування моральної шкоди у сумі 10 тис. грн.

Рішенням Балаклавського районного суду м. Севастополя від 26 липня 2011 року позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з ТОВ "Технополімерсервіс" та фізичної особи підприємця ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 79 570грн. та моральну шкоду у розмірі 2 тис. грн., у дохід держави - судові витрати у розмірі 924 грн. 20 коп., а разом 82 494 грн. 20 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду міста Севастополя від 26 січня 2012 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_3, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи частково позов та стягуючи солідарно з відповідачів матеріальну та моральну шкоду, суд першої інстанції виходив з того, що відповідати за недоброякісну продукцію повинні як виробник ТОВ "Технополімерсервіс", так і продавець ФОП ОСОБА_4

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач не надав доказів, що підтверджували б факт придбання неякісної черепиці, що черепиця пошкоджена з вини виробника та обсяг пошкодженої черепиці.

З такими висновками судів погодитися не можна з наступних підстав.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Судами встановлено, що 07 жовтня 2005 року та 26 березня 2007 року дружиною позивача ОСОБА_6 у підприємця ОСОБА_4 була придбана полімерно-піщана черепиця виробництва ТОВ "Технополімерсервіс" у кількості 235 кв.м. та інші супутні матеріали на суму 15 660 грн.13 коп., гарантійний термін експлуатації черепиці - 50 років (а. с. 6).

Відповідно до ч. ч. 1,2 Закону України «Про захист прав споживачів» (1023-12) у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, у порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Згідно до ч. 4 ст. 17 Закону України "Про захист прав споживачів" споживач має право на перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни продукції, що придбавається (замовляється), демонстрацію безпечного та правильного її використання. На вимогу споживача продавець (виконавець) зобов'язаний надати йому контрольно-вимірювальні прилади,документи про якість, безпеку, ціну продукції.

У разі коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов'язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції. Експертиза проводиться за рахунок продавця (виконавця, виробника). Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування або дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов'язаний відшкодувати продавцю (виконавцю, підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи. Споживач, продавець (виконавець, виробник) мають право на оскарження висновків експертизи у судовому порядку.

Відповідно до зазначених норм Закону (1023-12) вина виробника у реалізації неякісної продукції презюмується. Вимоги споживача не підлягають задоволенню тільки у разі, якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування або дій третіх осіб.

Законом України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції» від 19 травня 2011 року № 3390-УІ (3390-17) внесено зміни у Закон України «Про захист прав споживачів» (1023-12) , пункт 5 частини першої статті 4 викладено в новій редакції. Згідно нової редакції зазначеної норми споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції ( дефекту в продукції), відповідно до закону.

Суд апеляційної інстанції на зазначені положення Закону уваги не звернув та ухвалив рішення про відмову у позові з неправильним застосуванням норм матеріального права, оскільки поклав на позивача обов'язок доведення вини виробника у реалізації неякісної продукції.

При цьому у порушення вимог ст. 303 ЦПК України суд належно не перевірив доводів апеляційної скарги ОСОБА_4 про відсутність підстав для солідарної відповідальності виробника і продавця, оскільки Закон «Про захист прав споживачів» (1023-12) надає право вимоги щодо захисту прав до продавця або до виробника продукції.

За таких обставин рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 333, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_3, задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду міста Севастополя від 26 січня 2012 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.