Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Закропивного О.В., Червинської М.Є., Черненко В.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», ОСОБА_8 про припинення договорів поруки, договору іпотеки та скасування заборони, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 15 липня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 29 листопада 2011 року,

У березні 2010 року ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_8 24 липня 2007 року була укладена кредитна угода на загальну суму 60 тис. доларів США. У якості забезпечення кредитних зобов'язань між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 були укладені договору поруки, за умовами яких вони зобов'язалися відповідати перед кредитором за невиконання ОСОБА_8 кредитних зобов'язань. ОСОБА_4 також виступила майновим поручителем за належне виконання зобов'язання з боку ОСОБА_8 Згідно договору іпотеки, укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4, остання передала в іпотеку належну ій на праві власності квартиру АДРЕСА_1. У подальшому ОСОБА_8 уклав із ПАТ КБ «ПриватБанк» другий договір про видачу траншу, а на даний час ухиляється від виконання взятих на себе зобов'язань, тому вважає, що обсяг ії відповідальності збільшився, що є підставою для припинення дії договору поруки, скасування заборони відчуження нерухомого майна. Просила позов задовольнити.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеса від 15 липня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 29 листопада 2011 року, у задоволенні позову ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги тим, що судами порушені норми процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, зокрема правильним є посилання на норми ст. 559 ЦК України. Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, таким чином, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 15 липня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 29 листопада 2011 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.