розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до державного відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахбуд» про виплату одноразової допомоги за касаційною скаргою державного відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахбуд» на рішення апеляційного суду Донецької області від 15 вересня 2011 року,

У березні 2011 року позивач звернувся до суду із указаним позовом, просив стягнути на його користь 9 123 грн. одноразової допомоги, 400 грн. витрат на правову допомогу та судові витрати.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що при його звільненні підприємство не виплатило йому одноразову допомогу згідно із Галузевою угодою між Міністерством вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (об'єднаннями власників), що діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості

Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 1 червня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 15 вересня 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким стягнуто з відповідача на користь позивача 9 123 грн. одноразової допомоги у зв'язку з виходом на пенсію. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі державне відкрите акціонерне товариство «Трест Донецькшахбуд» ( далі - Товариство) просить скасувати рішення апеляційного суду Донецької області від 15 вересня 2011 року, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга Товариства підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам рішення апеляційного суду не відповідає.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив із того, що з посади директора-голови правління товариства позивача було звільнено за порушення трудового законодавства, а звільнення з посади головного інженера не є першим звільненням з підприємства.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та стягуючи з відповідача на користь позивача 9 123 грн. одноразової допомоги у зв'язку з виходом на пенсію, апеляційний суд виходив із того, що звільнення позивача з посади головного інженера Товариства за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію є першим.

Як встановлено судами, позивач працював у Товаристві з 6 вересня 2000 року - виконуючим обов'язки директора - голови правління. У січні 2001 року на підставі наказу Міністерства палива та енергетики України № 47-к від 25 січня 2001 року його було призначено на посаду директора Товариства.

Згідно наказу відкритого акціонерного товариства національної компанії «Вугілля України» № 47-к від 25 травня 2005 року позивача призначено на посаду директора - голови правління державного відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахбуд» на підставі контракту № 011/7 від 25 травня 2005 року.

Наказом Міністерства палива та енергетики України № 139-к/к від 18 червня 2009 року позивача було звільнено із вказаної посади на підставі п. 8 ст. 36 КЗпП України.

Із 15 липня 2009 року по 28 вересня 2009 року ОСОБА_3 працював у Товаристві на посаді головного інженера та був звільнений на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію.

Відповідно до п. 12.15 Галузевої угоди між Міністерством вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (об'єднаннями власників), що діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості працівнику, що має право на пенсію за віком чи по інвалідності, при першому його звільненні з підприємства (структурного підрозділу, відособленого підрозділу, філіалу, товариства і др.) (незалежно від причин звільнення, крім звільнення за порушення законодавства, трудової дисципліни та правил техніки безпеки) сплачується одноразова допомога, розмір якої залежить від стажу роботи в галузі і середнього заробітку.

Ухвалюючи рішення та стягуючи з відповідача на користь позивача грошові кошти, апеляційний суд не звернув уваги, що одноразова допомога сплачується працівнику при першому звільненні з підприємства (незалежно від причин звільнення, крім звільнення за порушення законодавства, трудової дисципліни та правил техніки безпеки), а не при першому звільненні із займаної посади.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, правильно виходив із того, що п. 12.15 Галузевої угоди між Міністерством вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (об'єднаннями власників), що діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості на позивача не поширюється.

Таким чином, апеляційний суд помилково скасував законне рішення суду першої інстанції.

Ураховуючи наведене, рішення апеляційного суду необхідно скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 335, 336, 339 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу державного відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахбуд» задовольнити.

Рішення апеляційного суду Донецької області від 15 вересня 2011 року скасувати, рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 1 червня 2011 року залишити в силі.