Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
іменем україни
23 травня 2012 року м. Київ
( Додатково див. рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області (rs17098581) )
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Луспеника Д.Д.,
суддів: Гулька Б.І., Хопти С.Ф.,
Червинської М.Є., Черненко В.А.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «БТА БАНК» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення суми заборгованості за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18 липня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 16 грудня 2011 року,
в с т а н о в и л а:
У квітні 2009 року публічне акціонерне товариство «БТА БАНК» (далі ПАТ«БТА БАНК») звернулося до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 14 березня 2008 року ОСОБА_3 відповідно до кредитного договору одержав кредит у розмірі 6 666 000 грн. зі сплатою відсотків у розмірі 22% річних за користування кредитом з кінцевим терміном повернення - 14 березня 2023 року. З метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, цього ж дня між ПАТ «БТА БАНК» та ОСОБА_3 були укладені договори іпотеки, згідно з якими ОСОБА_3 передав банку в іпотеку жилий будинок НОМЕР_1 і земельну ділянку площею 0,1000 га під його забудову по АДРЕСА_1, та нежитлову споруду (цех розливу) по АДРЕСА_2 у цьому ж населеному пункті; між ПАТ «БТА БАНК» та ОСОБА_4 і ОСОБА_5 укладені окремі договори поруки відповідно до яких поручителі взяли на себе зобов'язання перед банком відповідати по зобов'язаннях ОСОБА_3 по умовах кредитного договору; між ПАТ «БТА БАНК» та приватним підприємством «МММ» укладений договір застави виробничого обладнання. ОСОБА_3 зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконував й допустив заборгованість, яка станом на 6 квітня 2009 року склала: 6 601 849 грн. 96 коп. заборгованості за кредитом, 93 171 грн. 18 коп. заборгованості за відсотками за користування кредитом, 59 322 грн. 4 коп. простроченої заборгованості за кредитом, 1 328 780 грн. 96 коп. прострочених відсотків за користування кредитом, 1 247 889 грн. 42 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язання щодо погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, яку банк просив стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18 липня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 16 грудня 2011 року, позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 солідарно на користь ПАТ «БТА БАНК» 6 601 849 грн. 96 коп. заборгованості за кредитом, 93 171 грн. 18 коп. заборгованості за відсотками за користування кредитом, 59 322 грн. 4 коп. простроченої заборгованості за кредитом, 1 328 780 грн. 96 коп. прострочених відсотків за користування кредитом, 1 247 889 грн. 42 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язання щодо погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Також посилається на те, що апеляційний суд не мотивував своїх висновків.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що на час розгляду справи зобов'язання за кредитним договором не виконані, зі сторони позичальника було порушено виконання умов кредитного договору, тому заборгованість по договору має стягуватись солідарно з позичальника та поручителів як солідарних боржників.
З таким висновком суду погодився й суд апеляційної інстанції.
Проте до таких висновків суд апеляційної інстанції дійшов із порушенням вимог процесуального закону.
Відповідно до положень ст. ст. 303, 304 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Справа розглядається в апеляційному суді за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими законом.
Зміст ухвали суду апеляційної інстанції передбачено в ст. 315 ЦПК України, в якій, зокрема, зазначаються: узагальнені доводи та заперечення осіб, які беруть участь у справі; встановлені судом першої інстанції обставини; мотиви, з яких апеляційний суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався; у разі відхилення апеляційної скарги зазначаються мотиви її відхилення.
Таким чином, у судовому рішенні апеляційний суд зобов'язаний дати відповіді на всі доводи апеляційної скарги, оскільки інакше буде порушено вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як мотивування судового рішення судом, який має право за певних обставин на дослідження нових доказів та переоцінку доказів.
Разом із тим на порушення зазначених положень закону апеляційний суд, відхиляючи апеляційну скаргу, обмежився лише узагальнюючою фразою про те, що висновки суду відповідають вимогам закону. Проте суд узагалі не перевірив як доводів апеляційної скарги, так і законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції; не навів ніяких мотивів ухваленого ним судового рішення та обставин, які б спростовували доводи скарги, та навіть не указав, які фактичні обставини встановлені районним судом та чи відповідають вони виниклим правовідносинам.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 305 ЦПК України апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано судом поважними.
Відомостей про те, що ОСОБА_3 був належним чином повідомлений про слухання 16 грудня 2011 року апеляційним судом справи немає, оскільки повідомлення про вручення судової повістки в матеріалах справи відсутнє.
Апеляційний суд, порушивши положення глави 7 ЦПК України (1618-15) (судові виклики і повідомлення), ч. 1 ст. 158 ЦПК України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та розглянувши справу за відсутності відповідача, тим самим його доводів і заперечень по суті спору не врахував, належної правової оцінки їм не дав.
За таких обставин ухвала апеляційного суду не може вважатися законною й обґрунтованою та в силу ч. 2 ст. 338 ЦПК України підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до апеляційного суду.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Ухвалу апеляційного суду Одеської області від 16 грудня 2011 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді:
Д.Д. Луспеник
Б.І. Гулько
С.Ф. Хопта
М.Є. Червинська
В.А. Черненко