Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.

суддів: Висоцької В.С., Колодійчука В.М.,

Умнової О.В., Фаловської І.М.

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28 липня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 07 лютого 2012 року,

У грудні 2009 року відкрите акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (з 20 червня 2011 року - публічне акціонерне товариство (далі - АТ «Ощадбанк України») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову посилалося на те, що 30 січня 2008 року між АТ «Ощадбанк України» та ОСОБА_3 було укладено договір відновлювальної кредитної лінії, за умовами якого остання отримала в кредит грошові кошти в розмірі 250 000,00 грн. зі сплатою 17,5% річних.

У рахунок забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором 30 січня 2008 року було укладено два трьохсторонніх договори поруки: між ОСОБА_3, ОСОБА_4 та АТ «Ощадбанк України»; між ОСОБА_5, ОСОБА_3 та АТ «Ощадбанк України».

Умови договору не виконувались належним чином, у зв'язку з чим виникла заборгованість.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28 липня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 07 лютого 2012 року, позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь АТ «Ощадбанк України» заборгованість за договором у розмірі 430 621 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі АТ «Ощадбанк України» просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Зменшуючи розмір пені з 42 933 грн. до 7 000 грн., суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що розмір простроченого боргу становить 39 062 грн., відповідачі перебувають в край тяжкому матеріальному становищі, зменшення розміру пені полегшить стан боржників та не завдасть позивачу збитків.

Проте з таким висновком погодитися не можна.

Згідно ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно роз'яснень, які містять в п.27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» (v0005740-12) положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.

Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Положення статті 616 ЦК передбачають право суду за певних умов зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. Зазначене стосується цивільно-правової відповідальності боржника, а не сплати ним основного грошового боргу за кредитним договором, що суд на підставі вказаної норми закону змінити не може.

Суди попередніх інстанцій безпідставно врахували розмір простроченого боргу 39 062 грн. в порівнянні з сумою пені 42 933 грн., тоді як розмір основного боргу становить 210 937 грн., що в декілька разів більше нарахованої банком пені.

Доводи боржників про тяжкий матеріальний стан матеріалами справи не підтверджені, будь - які докази, які б давали суду підстави для зменшення розміру неустойки, відповідачами не надано.

Крім того, в матеріалам справи відсутня заява відповідачів про зменшення розміру неустойки.

Оскільки судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушені норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому згідно ч.2 ст. 338 ЦПК України ухвала апеляційного суду підлягає скасування з направленням справи на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 07 лютого 2012 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.