Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Гулька Б.І., Хопти С.Ф.,

Червинської М.Є., Черненко В.А.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» відокремленого підрозділу «Хмельницька атомна електрична станція» (далі - ДП «НАЕК «Енергоатом» ВП «ХАЕС») про стягнення премії за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 8 жовтня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 24 грудня 2009 року,

У грудні 2008 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що він 21 листопада 1994 року був зарахований на посаду електрослюсаря по ремонту та обслуговування автоматики і засобів вимірювання електростанцій 5 розряду в лабораторію метрології для підготовки кадрів на блок № 2 ДП «НАЕК «Енергоатом» ВП «ХАЕС». Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 27 червня 2008 року встановлено, що він працював з 21 листопада 1994 року по 18 січня 1999 року на діючому першому блоці Хмельницької АЕС і виконував роботу з трансформаторними та індустріальними маслами, ртутними барометрами. Позивач вважав, що він недоотримав 20% преміальних, які виплачували усім працюючим на першому блоці, як і 50% зарплати, тобто 10% зарплати він недоотримав. Ураховуючи, що тарифна ставка електрослюсаря 5 розряду становить 2 303 грн., щомісячно він недотримував 230 грн. 30 коп. (10% премії від тарифу), а за 40 місяців - 9 212 грн.

У зв'язку із цим позивач просив стягнути з відповідача на його користь вказану суму.

Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 8 жовтня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 24 грудня 2009 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Ухвалою Верховного Суду України від 12 грудня 2011 року на підставі п. 2 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (2453-17) справу за касаційною скаргою ОСОБА_3 на зазначені судові рішення передано до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Заслухавши доповідь судді судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судом установлено, що ОСОБА_3 на ім'я директора Хмельницької АЕС подано заяву про його прийняття на посаду електрослюсаря на блок № 2. Згідно наказу № 1893 лс. від 21 листопада 1994 року позивач зарахований в цех лабораторії метрології електрослюсарем по ремонту та обслуговуванню автоматики і засобів вимірювання електростанцій 5 розряду для підготовки кадрів на блок № 2. Наказом № 43 лс. від 18 січня 1999 року ОСОБА_3 - електрослюсар лабораторії метрології - звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про оплату праці» (далі - Закон) договірне регулювання оплати праці працівників підприємств здійснюється на основі системи угод, що укладаються, у тому числі, на виробничому рівні (колективний договір).

Форми і системи оплати праці, в тому числі умови запровадження та розміри премій встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством (ст. 15 Закону).

Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з того, що розмір преміальних для працівників, які рахувалися по блоку № 2 був нижчий на 20 % від промислово-виробничого персоналу, що був на діючому енергоблоці, про що закладено у колективному договорі і таке положення було загальновідоме для працівників Хмельницької АЕС; питання встановлення розміру преміальних регулювалося безпосередньо положеннями про преміювання; для працівників промислово-виробничого персоналу премії затверджувались і виплачувались в більшому розмірі, ніж для працівників непромислово-виробничого персоналу, до якого і відносився позивач.

Суди вірно не взяли до уваги рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 27 червня 2008 року, оскільки дані обставини постановлені з урахуванням того, що пуск другого енергоблоку відбувся у 2004 році, в той час як позивач працював на Хмельницькій АЕС за час дії першого енергоблоку, тобто вказане рішення суду не було преюдиціальним для обставин і предмету цього позову ОСОБА_3

Зазначені висновки судів відповідають обставинам справи, а також узгоджуються з нормами матеріального та процесуального прав, які судами правильно застосовані.

За таких обставин, враховуючи вимоги ст. 337 ЦПК України, суд відхиляє скаргу та залишає рішення без змін, якщо визнає, що вони ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 8 жовтня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 24 грудня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.