головуючого Дьоміної О.О., суддів: Дем'яносова М.В., Коротуна В.М.,Касьяна О.П., Попович О.В.,розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про припинення дії кредитного договору, та за зустрічним позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою ОСОБА_7, яка діє за довіреністю від імені публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», на рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області від 6 грудня 2011 року,

У червні 2011 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати припиненими кредитний договір та договір застави транспортного засобу, укладені 2 листопада 2004 року між ним та ПАТ КБ «ПриватБанк», зняти заборону відчуження належного йому автомобіля, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він погасив заборгованість за кредитним договором достроково, однак, Банк не вчинив необхідних дій для зняття арешту з заставленого майна.

У вересні 2011 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду із зустрічним позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_6 3338 грн. 25 коп. заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 12 жовтня 2011 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_6, а зустрічний позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь позивача 3338 грн. 25 коп. заборгованості за кредитним договором від 2 листопада 2004 року, 51 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області від 6 грудня 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким позов ОСОБА_6 задоволено частково.

Визнано припиненими зобов'язання за кредитним договором і за договором застави рухомого майна, укладеними між сторонами 2 листопада 2004 року.

Знято заборону на відчуження транспортного засобу - автомобіля ЗАЗ DAEWOO, що належить ОСОБА_6 на праві власності.

У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

У касаційній скарзі представник ПАТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, що було помилково скасовано апеляційним судом, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

З матеріалів справи видно, що 2 листопада 2004 року між ОСОБА_6 та ПАТ «КБ «ПриватБанк» укладено кредитний договір, за яким Банк надав позивачу кредитні кошти у розмірі 30840 грн. з яких 24 420 грн. на купівлю автомобіля і 6420 грн. на оплату страхових платежів, а позивач зобов'язався повернути отримані кошти до 2 листопада 2009 року та сплачувати відсотки за користування ними.

В цей же день у забезпечення належного виконання кредитного договору позивач передав у заставу Банку автомобіль ЗАЗ-DAEWOO, придбаний за кредитні кошти.

Банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором, а позивач погасив достроково заборгованість за кредитом в повному обсязі 2 жовтня 2007 року, сплативши 12609 грн. 08 коп., однак, заборону на відчуження автомобіля знято не було і Банк не вчинив необхідних для цього дій, тому позивач звернувся до суду з цим позовом, просив визнати припиненими договори кредиту та застави.

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся із зустрічним позовом, оскільки боржник порушив взяті на себе зобов'язання та умови договору щодо погашення кредиту, та відсотків за користування ним, просив стягнути з ОСОБА_6 заборгованість за кредитним договором, яка станом на 23 серпня 2011 року становить 3338 грн. 25 коп. згідно наданого розрахунку.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_6 не виконав свої зобов'язання за кредитним договором, заборгованість не погасив, що є підставою для її стягнення.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи первісний позов і відмовляючи у задоволенні зустрічного виходив з того, що позивач достроково погасив заборгованість, виконав усі обов'язки перед Банком за кредитним договором, отже, зобов'язання за кредитним договором припинилися, як передбачено ст. ст. 526, 529 ЦК України.

У зв'язку з припиненням зобов'язання забезпеченого заставою, застава транспортного засобу теж припиняється у відповідності до ч. 1 ст. 593 ЦК України та статті 28 Закону України «Про заставу», що є підставою для задоволення позову та зняття заборони на відчуження автомобіля.

Рішення апеляційного суду є правильним та таким, що ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги та дослідивши матеріали справи, суд касаційної інстанції дійшов до висновку про відхилення касаційної скарги та залишення без змін рішення апеляційного суду, оскільки рішення апеляційного суду є правильним, а доводи касаційної скарги, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів,

Касаційну скаргу ОСОБА_7, яка діє за довіреністю від імені публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», відхилити.

Рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області від 6 грудня 2011 року залишити без змін.