розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 30 вересня 2009 року,

У липні 2008 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про захист честі, гідності і ділової репутації, відшкодування моральної шкоди.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 28 липня 2008 року у залі виконавчого комітету Алуштинської міської ради проходило засідання з питань землекористування. При розгляді питання про продовження строків складання проекту відведення земельної ділянки з доведенням площі до 0,1150 га під будову офісу по вул. Сергєєва-Ценського у м. Алушта ЗАТ «Разооптторг» між ним і відповідачем виникли протиріччя. Після аргументації з обох боків відповідач піднявся зі свого місця і висловив на його адресу слова, які принижують його честь та гідність, потім зім'яв лист повістки дня, підійшов та кинув в обличчя позивачу, при цьому продовжував

ображати і погрожувати йому. Під час висловлювання ОСОБА_4 слів про те, що він все це запам'ятає і що позивач про це пошкодує, пальцем вдарив по носу, після чого покинув залу. Позивач вважає, що указані дії принизили його честь, гідність і ділову репутацію не лише як людини, а й як депутата міської ради, що у першу чергу відобразилось на суспільній думці громадян. Вищезазначені обставини змушують його перебувати у постійній нервовій напрузі, що відобразилось на родині і роботі.

Рішенням Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 2 квітня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано дії ОСОБА_4, допущені на засіданні комісії міської ради з питань землекористування 28 липня 2008 року у малому залі виконавчого комітету Алуштинської міської ради, які виразилися у киданні кома паперу в обличчя ОСОБА_3, нанесення йому ж ОСОБА_4 удару по носу, виказуванні погроз і образ - протиправними, що принижують його честь, гідність і ділову репутацію. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 у рахунок відшкодування моральної шкоди 30 000 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

Рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 30 вересня 2009 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду України від 20 грудня 2011 року на підставі п. 2 розд. XIII «Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (2453-17) , який відповідно до Закону України від 20 жовтня № 3932-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розгляду справ Верховним Судом України» (3932-17) набрав чинності 13 листопада 2011 року, справу передано до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції в межах касаційного оскарження, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність

застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд першої інстанції задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3, виходив із того, що дії відповідача на комісії міської ради з питань землекористування 28 липня 2008 року у малому залі виконавчого комітету Алуштинської міської ради, які виразились у киданні кому паперу в обличчя ОСОБА_3, нанесенні йому удару по носу, виказуванні погроз і образ - були протиправними і такими, що принижують честь, гідність і ділову репутацію позивача.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, виходив із того, що захист порушеного права обрано позивачем ОСОБА_3 неправильно.

Такий висновок апеляційного суду є правильним.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Як убачається з позовної заяви предметом позову є захист честі, гідності та ділової репутації.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Крім того, в абз. 1 п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» № 1 від 27 лютого 2009 року (v_001700-09) позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред'явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім'ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права.

Разом із тим, позивач не просив спростувати поширену про нього недостовірну інформацію. У зв'язку із цим підстав для задоволення позову про захист честі, гідності та ділової репутації не було.

Судом установлено, що з боку ОСОБА_4 мали місце порушення громадського порядку на засіданні комісії міської ради з питань землекористування 28 липня 2008 року у малому залі виконавчого комітету Алуштинської міської ради, нанесенням ОСОБА_3 удару по носу, виказуванні погроз і образ, тобто мали місце протиправні дії, які можуть бути

підставою для притягнення відповідача до адміністративної або кримінальної відповідальності.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд відмовляючи у задоволенні позову, дійшов обґрунтованого висновку про те, що порушене право позивача не може бути поновлено шляхом задоволення позову про захист честі, гідності та ділової репутації.

Моральна шкода, яку просив відшкодувати позивач, пов'язана саме з вимогою про захист честі, гідності та ділової репутації, а тому до задоволенню не підлягає.

Доводи касаційної скарги, матеріали справи, зміст оскаржуваного рішення суду, не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України (1618-15) як підстави для скасування рішень.

Керуючись ч. 1 ст. 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ