розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 у своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6, ОСОБА_7 у своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_8 та ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 до ОСОБА_12 про визнання частково недійсним заповіту, визнання права власності на частку спадкового майна, за зустрічним позовом ОСОБА_12 до ОСОБА_4, який діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6, ОСОБА_7, яка діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_8 та ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про визнання права власності на частку спадкового майна та стягнення витрат на поховання, за касаційною скаргою ОСОБА_12 на рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 1 грудня 2011 року та ухвалу апеляційного суду м. Севастополя від 6 жовтня 2011 року,

У грудні 2009 року ОСОБА_4 у своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6, ОСОБА_7 у своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_8 та ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_12 про визнання частково недійсним заповіту, визнання права власності на частку спадкового майна, зазначаючи, що вони є спадкоємцями за заповітом ОСОБА_13, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Посилаючись на те, що пункти 2-5 заповіту спадкодавця не відповідають вимогам закону, а виконання пункту 6 заповіту взагалі неможливе з об'єктивних умов, просили позов задовольнити у повному обсязі.

Заперечуючи проти позову ОСОБА_12 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4, який діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6, ОСОБА_7, яка діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_8 та ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про визнання права власності на частку спадкового майна та стягнення витрат на поховання.

Позовні вимоги мотивувала тим, що спадкове майно придбане подружжям ОСОБА_4 у період шлюбу і є спільною сумісною власністю подружжя, крім того вона має право на обрвязкову частку у спадщині, як непрацездатна дружина померлого.

Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 1 грудня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Севастополя від 6 жовтня 2011 року, первісний позов задоволено частково: визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 на 2/9 частки, за ОСОБА_10 на 1/18 частку, за ОСОБА_5 на 1/18 частку, за ОСОБА_6 на 1/18 частку, ща ОСОБА_8 на 1/18 частку, за ОСОБА_9 на 1/18 частку в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_13; визнано право власності на грошові внески в розмірі 13 737 грн. 36 коп. у Севастопольскій філії КБ «ПриватБанк» за внеском «Строковий пенсійний» за договором від 13 червня 2008 року та в розмірі 47 012 грн. 41 коп. у КС «Мультізайм» за договором № 290/08 від 15 вересня 2008 року в порядку спадкування за заповітом за ОСОБА_4 на 1/3 частку ( 4 579 грн. та 15 670 грн.), за ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на 1/12 частку за кожним (114 грн. 75 коп. та 3 917 грн. 66 коп.); у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_12 також задоволено частково. Визнано за нею право власності на 1/9 частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування обов'язкової частки у спадщині пясля смерті ОСОБА_13; визнано право власності на 1/6 частку в еквіваленті 7 835 грн. 49 коп. в КС «Мультизайм» за договором № 290/08 від 15 вересня 2008 року та на 1/6 частку в еквіваленті 2 2289 грн. 54 коп. за внеском «Строковий пенсійний» за договором від 13 червня 2008 року у Севастопільській філії КБ «ПриватБанк» в порядку спадкування обов'язкової частки спадщини після смерті ОСОБА_13; у задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_12 просить ухвалені у справі судові рішення в частині відмови в задоволенні її вимог про визнання права довічного користування квартирою скасувати і передати справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції, а також змінити рішення в частині визнання за нею права власності на 1/9 частку квартири, виклавши резолютивну частину рішення в цій частині по іншому, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вирішуючи спір та задовольняючи частково зустрічний позов, суд першої інстанції з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що ОСОБА_12 має право на обов'язкову частку у спадщині, розмір якою сторонами не оспорюється, разом з тим позивачкою не доведено, що її право на довічне користування спірною квартиро було порушено.

Оцінивши усі зібрані у справі докази, суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_12 в частині визнання за нею права довічного користування квартирою, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 10 ЦПК України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

У іншій частині ухвалені у справі судові рішення не оскаржуються.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи вищенаведене та керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ