Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Дербенцева Т.П. Олійник А.С. Сімоненко В.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - орган опіки і піклування Дзержинської районної у м. Харкові ради, про визначення місця проживання малолітньої дитини, за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, треті особи - орган опіки і піклування Дзержинської районної у м. Харкові ради, орган опіки та піклування Орджонікідзевської районної у м.Харкові ради, про визначення місця проживання дитини

за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Апеляційного суду Харківської області від 2 червня 2010 року,

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про визначення місця проживання дитини, мотивуючи свої вимоги тим, що з 1998 року по 2005 рік перебував з ОСОБА_5 у зареєстрованому шлюбі, від якого 18 листопада 2003 року народився син ОСОБА_6. Подружні стосунки з ОСОБА_5 припинили, проживають окремо. Зазначав, що проживання дитини з відповідачкою створює загрозу здоров'ю сина, його фізичному та моральному розвитку тому, оскільки ОСОБА_5 неврівноважена людина, схильна до тяжких депресій, різкого перепаду настрою, зловживає алкоголем та психотропними речовинами. Вона не може створити дитині належні умови для виховання та розвитку. Посилаючись на ці обставини, просив визначити місце проживання дитини з ним за місцем його проживання.

ОСОБА_5 звернулася із зустрічним позовом і просила визначити місце проживання сина з нею. В обґрунтування позовних вимог зазначала, що в період шлюбу ОСОБА_4 бив її, у зв»зку з чим вона зверталася до міліції. Після розірвання шлюбу син залишився проживати з батьком - ОСОБА_4 на підставі ухвали суду від 13 вересня 2006 року за місцем проживання ОСОБА_4 Вона відвідує дитину у дитячому садочку, телефонує йому, через органи опіки та піклування, через ОСОБА_4 намагається зустрічатися з сином, у чому ОСОБА_4 їй перешкоджає. Зазначала, що вона працює, має постійний заробіток, квартиру, приймає участь у вихованні дитини, для чого у неї є усі житлово-побутові умови та відсутні жодні протипоказанння.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 березня 2010 року ОСОБА_4 у позові відмовлено.

Позов ОСОБА_5 задоволений. Визначено місце проживання ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір'ю ОСОБА_5 за адресою:

АДРЕСА_1.

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 2 червня 2010 року скасовано рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від

11 березня 2010 року, ухвалено нове рішення, позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено. Визначено місце проживання дитини - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком - ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2. У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_5 відмовлено

У касаційній скарзі ОСОБА_5 порушує питання про скасування рішення Апеляційного суду Харківської області від 2 червня 2010 року та залишення в силі рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від

11 березня 2010 року, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_5 не підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до ч. 1 ст. 161 Сімейного кодексу України при вирішенні спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення для вирішення цього питання.

Зважаючи на рівність прав та обов»язків батьків щодо дитини, на відсутність протипоказань для обох батьків щодо виховання сина та проживання з сином, враховуючи інтереси дитини, проживання дитини протягом багатьох років з батьком у звичній для дитини обстановці, де хлопчик народився та постійно перебуває, є обґрунтованим висновок апеляційного суду про визначення місця проживання дитини з батьком. Проживання дитини з батьком не позбавляє маму дитини права на спілкування з дитиною та участь у вихованні дитини.

Відповідно до ч.1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом апеляційної інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, які передбачені ст.ст. 338- 341 ЦПК України, як підстави для скасування судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись ч.1 ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, рішення Апеляційного суду Харківської області від 2 червня 2010 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.