розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Донецької обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль», третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Біокорм» про визнання недійсними договору застави майнових прав, договору відступлення права вимоги та стягнення грошових коштів,

за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4, відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі обласної дирекції відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», третя особа без самостійних вимог товариство з обмеженою відповідальністю «Біокорм» про поділ права вимоги щодо повернення вкладу та відсотків, стягнення грошових коштів,

за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Донецької обласної дирекції публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (далі по тексту - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 25 листопада 2011 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 30 січня 2012 року,

ОСОБА_4 звернулась з вищевказаним позовом, який уточнила у процесі розгляду справи і просила суд:

- визнати недійсними договір застави майнових прав № 012/05/0101/3 від 22 березня 2007 року та договір відступлення права вимоги № 012/05/0101/4 від 22 березня 2007 року, укладені між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4;

- стягнути з ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» грошові кошти в сумі 826157 грн. 99 коп..

В обґрунтування позовних вимог послалась на те, що спірні договори не підписувала.

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_6 звернувся з вищевказаним позовом та просив поділити право вимоги до ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» щодо повернення вкладу та відсотків за ним в сумі 826157 грн. 99 коп., що випливають з депозитного договору «Премія» та є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, визнавши за ним частину цього права в сумі 413079 грн. 00 коп..

В обґрунтування позовних вимог послався на те, що вказані кошти є спільною сумісною власністю подружжя.

Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 25 листопада 2011 року визнано недійсним договір застави майнових прав № 012/05/0101/3 від 22 березня 2007 року, укладений між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4.

Визнано недійсним договір відступлення права вимоги № 012/05/0101/4 від 22 березня 2007 року, укладений між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4.

Стягнуто з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на користь ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 413078 грн. 99 коп..

Стягнуто з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на користь ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 413078 грн. 99 коп..

У задоволенні позову ОСОБА_6 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про поділ права вимоги щодо повернення вкладу та відсотків в сумі 826157 грн. 99 коп. за депозитним договором «Премія» № НОМЕР_1 від 5 березня 2007 року відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 30 січня 2012 року апеляційну скаргу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» відхилено, рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 25 листопада 2011 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», мотивуючи свої доводи порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі були предметом дослідження судами першої і апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Суди попередніх інстанцій ухвалюючи рішення обгрунтовано дійшли висновку про те, що волевиявлення ОСОБА_4 на укладення спірних договорів відсутнє, оскільки висновком судово-технічної експертизи документів встановлено, що виконання тексту на сторінці 1 договору і тексту на сторінках 2, 3 договору застави майнових прав та тексту на сторінці 1 і тексту на сторінці 2 договору про відступлення права вимоги здійснено із використанням різного тонеру і у різний час. Крім того, підписи від імені ОСОБА_4 на копіях договору застави майнових прав та договору про відступлення права вимоги виконані не ОСОБА_4, а надані банком копії вищевказаних договорів не містять підписів сторін на перших і другій сторінці.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваних рішень.

На підставі вищевикладеного та керуючись ч.3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Донецької обласної дирекції публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» відхилити.

Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 25 листопада 2011 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 30 січня 2012 року залишити без змін.