розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_5, про визнання права власності на транспортний засіб, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 17 лютого 2010 року,

ОСОБА_3 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_5, відповідно до договору купівлі-продажу продав йому автомобіль AUDI А-8 2003 року випуску за ціною 29 000 доларів США.

В рахунок оплати вартості автомобіля ОСОБА_3 передав ОСОБА_4 29 000 доларів США. Про отримання цих коштів була написана розписка і на виконання умов договору купівлі-продажу складений акт прийому-передачі автомобіля.

Оскільки державтоінспекція МВС України без ОСОБА_5 відмовляється реєструвати автомобіль, то ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про визнання за ним права власності на придбаний автомобіль.

Рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області від 15 грудня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на автомобіль AUDI А-8 2003 року випуску.

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 15 лютого 2010 року ОСОБА_5 відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 15 грудня 2009 року та подану ним апеляційну скаргу залишено без розгляду.

У квітні 2010 року ОСОБА_5 звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою.

Ухвалою судді Верховного Суду України від 21 червня 2010 року відкрито касаційне провадження у вищезазначеній справі.

13 листопада 2011 року набрав чинності Закон України від 20 жовтня 2011 року № 3932-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розгляду справ Верховним Судом України» (3932-17) .

Відповідно до пункту 2 розділу XIII «Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (2453-17) касаційні скарги (подання) не розглянуті Верховним Судом України до 1 листопада 2011 року включно, передаються ним до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, про що постановлюється ухвала.

Ухвалою колегії суддів Верховного Суду України від 15 листопада 2011 року справу передано до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та передати питання на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням апеляційним судом норм процесуального права.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. ч. 1,3 ст. 294 ЦПК України (у редакції яка діяла на час постановлення ухвали), заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга,подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи,яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ЦПК суд поновляє строк, встановлений законом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.

Відмовляючи у задоволенні клопотання ОСОБА_5 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 15 грудня 2009 року і залишаючи без розгляду апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що під час проголошення оскаржуваного судового рішення в суді першої інстанції в якості представника ОСОБА_5 був присутній ОСОБА_4, який діяв на підставі довіреності, виданої ОСОБА_6 10 серпня 2009 року на строк до 17 лютого 2012 року. У свою чергу ОСОБА_6 мав довіреність від ОСОБА_5, який видав її 17 лютого 2009 року терміном на три роки з правом передоручення.

Проте з таким висновком суду апеляційної інстанції погодитись не можна, оскільки він зроблений без належного з'ясування причин пропущення процесуального строку та підстав подачі скарги.

Відповідно до ст. 127 ЦПК України після відкриття провадження у справі суд невідкладно надсилає особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття провадження у справі. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі відповідачу надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів, а третій особі - копія позовної заяви.

Згідно зі ст. 74 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі та повинні бути вручені з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за сім днів до судового засідання.

Відповідно до ст. 248 ЦК України представництво за довіреністю припиняється у разі скасування довіреності особою, яка її видала.

З припиненням представництва за довіреністю втрачає чинність передоручення.

З матеріалів справи вбачається, що позовна заява була подана ОСОБА_3 до Іллінецького районного суду Вінницької області 10 грудня 2009 року.

Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 10 грудня 2009 року було відкрито провадження у вищезазначеній цивільній справі та справу призначено до попереднього судового розгляду на 15 грудня 2009 року. У судовому засіданні 15 грудня 2009 року, в якому було проголошено рішення у справі, ОСОБА_5 присутнім не був, а в якості представника відповідача брав участь ОСОБА_4, який не мав повноважень на представництво інтересів відповідача на підставі довіреності, виданої ОСОБА_6 10 серпня 2009 року, оскільки 28.11.2009 року ОСОБА_5 скасував довіреність від 17.02.2009 року, видану на ім'я ОСОБА_6 (а.с. 41-42).

Матеріали цивільної справи не містять доказів про виконання судом першої інстанції вимог ч. 3 ст. 222 ЦПК України щодо направлення сторонам, які не були присутніми при проголошенні судового рішення, його копії протягом п'яти днів з дня проголошення рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Крім того, заслуговують на увагу доводи відповідача про грубе порушення судом інших норм процесуального закону, а саме: що копія позовної заяви з доданими до неї матеріалами та судові повістки на адресу відповідача Іллінецьким районним судом Вінницької області взагалі не надсилалися.

Розглянувши справу за відсутності відповідача, суд першої інстанції порушив його конституційне право на участь у судовому розгляді, не забезпечив йому можливість обґрунтувати свої заперечення проти доводів позову і, таким чином, не взяв до уваги вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий судовий розгляд.

Відхиляючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апеляційний суд на зазначене уваги не звернув та належним чином не перевірив доводів відповідача про те, що порушення ним строків на апеляційне оскарження судового рішення викликане порушеннями процесуальних норм права судом першої інстанції, в результаті чого він не мав інформації про відкриття судом провадження у зазначеній справі та про результати її розгляду.

Отже, доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу та підлягають перевірці.

За таких обставин ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст. 342 ЦПК України з передачею питання про прийняття апеляційної скарги на новий розгляд до апеляційного суду Вінницької області.

Керуючись ст. ст. 336, 342, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 17 лютого 2010 року скасувати, питання про прийняття апеляційної скарги передати на новий розгляд до апеляційного суду.