Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Коротуна В.М., Кафідової О.В., Касьяна О.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення суми боргу за договором позики та відсотків, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на заочне рішення Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 9 грудня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 14 грудня 2011 року,

Заочним рішенням Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 9 грудня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 14 грудня 2011 року, позов ОСОБА_4 було задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 суму боргу за договором позики в сумі 32 тис. доларів США, що еквівалентно 254 444 грн. 80 коп. та проценти від позики в сумі 35 840 доларів США, що еквівалентно 284 978 грн. 17 коп. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвалені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Суди, на підставі належним чином оцінених доказів, наданих сторонами (ст. 212 ЦПК України) дійшли правильного висновку про те, що сума яка була отримана відповідачами за укладеною угодою від 25 січня 2006 року, має повертається в доларах США із зобов'язанням сплати відсотків у розмірі 2 % від даної суми в доларах США, оскільки дане зобов'язання визначене змістом та умовами на розсуд сторін і погоджено ними, ніким з відповідачів не оспорювалося та недійсним не визнавалося.

Отже, наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Заочне рішення Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 9 грудня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 14 грудня 2011 року залишити без змін.